На велосипеді та позитиві
У 2024 році музичній школі виповнилося 75 років. За цей період часу тут викладали чимало талановитих музикантів, але один із них — унікум. Це Микола Михайлович Рожко, який пропрацював у школі мистецтв понад шістдесят років.
Щоб бути в хорошій фізичній формі, він завжди їздив на велосипеді та був на позитиві. І лише коли почав погіршуватися зір і стало проблематично добиратися до школи, тоді вийшов на відпочинок.
Проте не розлучився з музикою! Улюблені інструменти Миколи Рожка — акордеон та баян.
Автор гімну
За роки роботи Микола Михайлович не тільки викладав, він налаштовував музичні інструменти, довгий час був концертмейстером народного хору ветеранів при районному Будинку культури.
Більшість учасників хору — колишні портовики, залізничники та ветерани інших підприємств — не володіли музичною грамотою, а потрібно було співати в три голоси. Микола Михайлович умів простою мовою до кожного донести, як упоратися з таким непростим завданням.
А ще Микола Рожко — автор гімну червонохрестівців Одещини: він написав музику на вірші журналіста і письменника Віктора Мамонтова.
Цього року Ренійська дитяча школа мистецтв відзначила 75-річний ювілей. Цю установу культури було створено всього через чотири роки після закінчення Другої світової війни, всього через два роки після страшного голоду 1946-1947 років.
Закоханий у пастораль
Микола Михайлович Рожко — одесит. Він приїхав до Рені за направленням у далекому 1958 році.
— Як зараз пам’ятаю: серпень, спека, Будинок культури, який розмістили в колишньому критому ринку, потопає в зелені плакучих верб, — розповідає маестро. — Поруч — чайна, де на скрипці грає циган. І люди прогулюються.
Одеситу настільки сподобалася ця пастораль, що він уже не захотів повертатися у свою міську квартиру.
Серед найяскравіших спогадів — перша поїздка з агітбригадою селами району: асфальтованих доріг ще не було, культармійці тряслися в кузові вантажівки:
— А навколо стіною — очерет, з якого вилітали перелякані птахи, — досі пам’ятає маестро.
Концертна програма готова
Під час святкового концерту з нагоди 75-річчя Ренійської школи мистецтв Миколі Рожку, як і іншим ветеранам, було віддано заслужені почесті. Але концертом він залишився не зовсім задоволений:
— Не був представлений мій улюблений інструмент — акордеон, — засмутився Микола Михайлович.
Сам ветеран, незважаючи на проблеми із зором, досі грає на акордеоні, фортепіано та інших інструментах. Коли самопочуття хороше, займається по кілька годин.
У його репертуарі — класика, музика народів світу і, звісно, багатонаціонального Придунав’я.
— Дві години чистої музики, можу дати сольний концерт! — заявив музикант. — Мрію, що мені нададуть таку можливість на мій 90-річний ювілей.
