Основні моменти:
- Які наслідки російського нападу на Польщу для дипломатичних переговорів?
- Що сказав Трамп про переговори?
- Про що говорили Зеленський і Келлог в Києві?
Удар по Польщі
Росія продовжує свої масовані ракетні та дронові атаки на територію України. Особливо важливим є те, що в ніч на 10 вересня 19 російських дронів були помічені на польській землі.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск спочатку охарактеризував цей інцидент як “значну провокацію”. Однак згодом, за вимогою Польщі, було активовано статтю 4 Північноатлантичного договору, котра передбачає консультації між членами НАТО.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ готовий надати Варшаві допомогу в розбудові системи оповіщення та протиповітряного захисту. Згодом було домовлено про проведення тренувань для польських військових щодо протистояння дроновим атакам.
Реакція США на події була обережною. Спочатку президент Дональд Трамп уникав журналістських запитань, проте згодом зазначив, що російські безпілотники могли ненавмисно потрапити на територію Польщі. При цьому, відповідаючи на запитання про захист союзника, він згадав, що “не має наміру нікого захищати”, адже дрони вже були збиті.
Посол США при НАТО Метью Вітакер висловив солідарність з Польщею, однак не уточнив, які конкретні дії планують вжити США.
“Ми підтримуємо наших союзників по НАТО у разі порушення повітряного простору і будемо захищати кожен дюйм території НАТО”, – підкреслив Вітакер.
Європейські члени НАТО, навпаки, відреагували рішучіше. Франція, Німеччина та Велика Британія вирішили посилити свою військову присутність в Польщі, зокрема, збільшивши кількість літаків для патрулювання повітряного простору.
В контексті переговорів цей інцидент чітко свідчить про те, що Росія, замість зниження напруженості, навпаки, підвищує ставки та веде до ескалації конфлікту.
США – без змін
На фоні подій у Польщі можливість організації зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна відступила у бік. На рівні заяв не було помітно прогресу у цьому напрямку.
Трамп нещодавно стверджував, що має намір найближчим часом поговорити з Путіним, але протягом тижня новини про їхню розмову не з’явилися.
Віце-президент США Джей Ді Венс зазначив, що вдалося звузити коло питань до кількох ключових тем.
“Одне з них стосується території. Російська сторона хоче отримати близько 6000 квадратних кілометрів, які ще не захоплені. Українська сторона, своєю чергою, просить про гарантії безпеки”, – пояснив Венс.
На думку політика, адміністрація Трампа не прагне до економічної ізоляції Росії, оскільки це може ускладнити досягнення миру в Україні.
12 травня Трамп відповів на запитання про своє терпіння щодо Путіна: “Так, воно закінчується, але для цього потрібно двоє”. За його словами, зараз Зеленський хоче миру, тоді як позиція Путіна залишається невизначеною. Тому США повинні діяти рішуче, хоча деталі цього плану Трамп не озвучив.
Візити спеціальних представників
У понеділок у Вашингтоні побував спеціальний посланець Європейського Союзу Девід О’Салліван, який обговорив із командою Трампа новий пакет санкцій проти Росії.
Згідно з інформацією Financial Times, посадовці Європейського Союзу розглядають можливість введення санкцій проти Китаю та інших третіх країн, які купують російську нафту і газ. Однак пропозиції стосовно вторинних санкцій ще на дуже ранній стадії, трансформація залежить від позиції США і їхньої готовності боротися з імпортом російських енергоносіїв з боку Китаю.
У Київ, свого чергу, прибув спецпредставник США з питань України Кіт Келлог. Президент Зеленський обговорив із ним проєкти в рамках ініціативи PURL (закупівлі американської зброї за рахунок європейських коштів) та фінансування систем Patriot.
Крім того, були обговорені питання тиску на Росію та тарифи й санкції, щоб прискорити організацію зустрічі на рівні лідерів держав.
