Спуск з Французького бульвару до Траси здоров’я уже давно перестав бути просто шляхом до моря. За кілька років він перетворився на імпровізований музей під відкритим небом, де замість сірих бетонних плит — великі копії відомих творів мистецтва. Нині ця яскрава галерея стикається з проблемами: фарба осипається, контури тьмяніють, а деякі фрагменти потребують невідкладної реставрації.
Ініціатива створення локації походить із 2020 року — проєкт реалізували одеські стріт‑арт митці. Тоді команда вирішила перетворити підпірну стіну на спуску до моря, неподалік від ресторанів «Ікеда» та «Санторіні», на відкритий мистецький простір, доступний для всіх. Відтоді це місце стало улюбленою точкою для прогулянок, фотосесій та неспішних розмов про мистецтво.
Як виникла галерея просто неба
Ідея з’явилася під час карантину у 2020 році. Культурні заклади були зачинені, люди шукали нові джерела позитивних емоцій, і митці відповіли на цей виклик. Художники студії M97 під керівництвом Ігоря Матроскіна та Дениса Білих вирішили «оживити» бетонні площини.
Особлива архітектура підпірної стіни якраз підштовхнула до концепції: вона складалася з великих прямокутних секцій, найвища з яких сягала шести метрів, що нагадували окремі полотна. План передбачав створення близько 20 репродукцій — як найвідоміших шедеврів, так і менш популярних творів, щоб викликати цікавість і спонукати перехожих дізнатися більше про художників.
Світові шедеври на одеському спуску
На цій стіні з’явилися інтерпретації відомих творів. Серед них можна впізнати такі картини:
- «Джоконда» Леонардо да Вінчі;
- «Поцілунок» Густава Клімта;
- «Танець» Анрі Матісса;
- «Блакитні танцівниці» Едгара Дега;
- «Син людський» Рене Магрітта;
- «Дівчина з перловою сережкою» Яна Вермеєра;
- «Стійкість пам’яті» (популярно як «Сталість пам’яті») Сальвадора Далі;
- «Я і мої папуги» Фріди Кало;
- «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога;
- «Tomato soup» Енді Уорхола;
- «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі;
- «Американська готика» Гранта Вуда.
Звісно, це не оригінали, а мурали — авторські інтерпретації. Деколи бетонна структура стіни «проявляється» під фарбою, інколи пропорції відрізняються від класичних канонів. Саме в цій нерівності відчувається автентичний дух вуличного мистецтва.
Стан сьогодні: час для реставрації
Минуло вже шість років. Вплив сонця, дощу, вітру та морського повітря поступово вплинув на роботи: на деяких фрагментах фарба обсипається, контури втрачають чіткість, а кольори вигоряють. Місцеві журналісти оглянули ділянку та задокументували, як сьогодні виглядають полотна. На світлинах видно: частина робіт збережена порівняно добре, але є й такі, що явно потребують оновлення.
Галерея на Французькому бульварі
Галерея на Французькому бульварі
Незважаючи на це, локація не втратила привабливості. Тут і надалі фотографуються закохані пари, батьки з дітьми та гості міста. Одеса завжди була містом мистецтва — театру, музики, живопису — і вулична галерея на Французькому бульварі стала сучасним продовженням цієї традиції. Вона поєднала прогулянку до моря з культурним досвідом та органічно вписалася в простір спуску до Траси здоров’я, ставши орієнтиром і своєрідною візитівкою цієї частини бульвару.
Так, сьогодні картини потребують реставрації: фарба обсипається, контури зникають, і кольори втрачають насиченість. Але любов мешканців і гостей міста до цієї локації залишається сильною — галерея живе в фото, прогулянках і щирих емоціях дорослих і дітей.
Нагадуємо
Сьогодні Пасаж — це одночасно пам’ятка архітектури, торговий простір, офісний кластер, готель і місце щоденного життя сучасних одеситів. Його історія переплітається з сучасним ритмом міста та зберігає пам’ять про минулі епохи.
Створено за матеріалами: 048.ua
