Ключові моменти:
- Благодійний фонд «Рідний край» діє на території Любашівщини з 2006 року.
- Завдяки його ініціативам відроджуються місцеві традиції й підтримується обдарована молодь.
- Високу оцінку культурі Любашівщини дала народна артистка Ніна Матвієнко.
- Книги, видані фондом, потрапили до бібліотек та шкіл Одеської області.
У багатьох сільських громадах заклади культури працюють завдяки відданим людям, які не шкодують часу й сил. Журналіст Юрій Федорчук поспілкувався із засновниками благодійного фонду «Рідний край» і дізнався, як вже понад два десятиліття вони сприяють збереженню української культурної спадщини на Любашівщині.
Яка ситуація з культурою в селах Одещини
У сільській місцевості культура часто отримує мінімальне фінансування. Працівники клубів та бібліотек, іноді отримуючи лише частину зарплати, працюють переважно на ентузіазмі. Проте навіть у таких умовах працівники культури та аматорські колективи зберігають традиції й народні ремесла. При будинках культури та бібліотеках формують етнографічні куточки й краєзнавчі експозиції, де зберігаються унікальні предмети побуту та мистецтва.
Чим займається фонд «Рідний край»?
19 травня 2006 року уродженці Надкодимщини — Юрій Шевченко, Сергій Паровик, Любов Ганченко та Анатолій Артеменко — заснували Благодійний фонд «Рідний край».
– На початку багато хто не вірив, що земляки, які живуть далеко від батьківщини, поряд із місцевими аграріями й бізнесменами справді здійснюватимуть конкретні проєкти. Проте час довів, що такі сумніви були зайвими, — пригадує один із засновників фонду Юрій Шевченко.

З часом фонд реалізував низку важливих проєктів: забезпечив газом і водою надкодимські села, відновив Ясенівський козацький храм Покрови Пресвятої Богородиці, системно підтримував талановитих людей і надавав допомогу дітям з особливими потребами.
– До нашої ініціативи згодом приєдналися ще низка активних людей: Олександр Федчун, Валерій Устянський, Микола Пожар з Одеси, Віктор Томенко з Іспанії. Його дідусь, Сергій Рахубенко, створив Ясенівський історико-краєзнавчий музей. З роками долучилися десятки небайдужих представників Любашівщини, — додають засновники.
Як Любашівщина вражає розвитком культури
Цей регіон відомий своїми традиціями і творчими людьми. У 2007 році члени фонду започаткували конкурс народної творчості «Твої таланти, рідний краю!», що став важливою платформою для підтримки аматорських колективів, художників і талановитої молоді.
Щороку учасники демонструють свої вміння на сцені Любашівського будинку культури: співають, танцюють, грають на народних інструментах, презентують декоративно-прикладне та образотворче мистецтво, фотографію й інші жанри.
У 2013 році голову журі VI Міжрайонного фестивалю української народної художньої творчості «Твої таланти, рідний краю!» очолила народна артистка України Ніна Матвієнко. Її враження від виступів і щирої мовної культури місцевих виконавців були надзвичайно позитивними.

Щиро подякувавши творчим колективам за їхні виступи й виставки, вона зізналася, що не очікувала побачити на Одещині стільки обдарованих людей, які говорять чистою українською мовою.
Культурні проєкти, реалізовані в Любашівській громаді
Особливо запам’яталися літературно-мистецьке свято «У Любашівському краї цвітуть вишиванки», мистецький проєкт «Різдвяні піснеспіви» та фестиваль писанки «Відгомін століть». Кольори старовинних і сучасних рушників, вишиванок, орнаментів писанок, обрядових дій і традицій постійно оживлюють місцеві заходи й повертають до життя народні звичаї.
– Ми прагнемо, щоб Україна залишалася українською, — підкреслює голова правління фонду «Рідний край» Валерій Устянський.
Важливим кроком у популяризації культурної спадщини стало видання книги «Українське весілля», яка поповнила фонди бібліотек Одещини. У партнерстві з обласним центром української культури фонд також випустив підручник із вишивки для навчальних закладів «Українська вишивка. Північне Причорномор’я». Це 500-сторінкове видання з ілюстраціями орнаментів, притаманних Любашівському району, отримали безкоштовно всі бібліотеки й 807 шкіл регіону.

У планах організації — наступні видання, присвячені святковій та обрядовій культурі українців. За словами Валерія Устянського, стабільність і розвиток українського суспільства багато в чому залежать від збереження й передачі традиційних культурних елементів у повсякденні людські взаємини.
Раніше ми писали про те, як у селі на Одещині письменники збирали черги за автографами.
Читайте також: Чи справді Тарас Шевченко мріяв про будинок на Одещині?
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

