Ключові моменти:
- Ціна пшениці впала з 7 до 4,50 гривні за кілограм.
- Пайовикам дедалі частіше платять зерном замість грошей.
- Фермери скаржаться на відсутність збуту та переповнені склади.
- Селяни визнають: зараз вигідніше пустити продовольчу пшеницю на корм свиням.
Журналістка Юлія Валієва побувала в громадах півдня Одеської області та поспілкувалася з пайовиками й місцевими фермерами, щоб з’ясувати, як цьогорічні жнива вплинули на життя селян. Ситуація на зерновому ринку формується під впливом експорту, логістики та воєнних ризиків.
«Хліб — по 40 гривень, а пшениця — за безцінь»: фермери б’ють на сполох
Збирання врожаю ранніх зернових закінчилося. Розпочався процес розрахунку фермерів із пайовиками. Для багатьох селян земля — не лише джерело зерна для господарства, а й дохід, на який вони розраховують. Люди планували витратити гроші на нагальні потреби, але цьогоріч усе склалося інакше. За два останні тижні ціна на зерно впала з 7 гривень до 4 гривень 50 копійок.
«Мої три гектари в оренді у місцевого фермера. Раніше він віддавав одну тонну на гектар. Я частково брала гроші, частково зерно, бо господарство невелике. Планувала витратити грошову частку на лікування. Тепер фермер каже: грошей немає, нікуди продавати зерно, продавайте самі. Я шукала покупця — поки шукала, ціна впала до 4,50 гривні. Це крихти! Хліб по тридцять-сорок гривень, а пшениця — за безцінь. Я обміняла частину зерна на порося і буду його годувати пшеницею. Іншого виходу не бачу. Коли таке було, щоб свиней годували доброю пшеницею? Це як хлібом годувати. Дожилися!» — обурюється Валентина Язаджі з села Євгенівка Буджацької громади.
Подібна картина характерна для пайовиків і фермерів у Буджацькій та Бессарабській громадах. Розрахуватися грошима можуть лише великі агрохолдинги, та й то не завжди охоче.
Місцевий фермер Михайло Іванов так коментує ситуацію:
«Через обстріли портів експорт зерна зупинився. Продати врожай стало неможливо. Склади переповнені. А кредити ніхто не відміняв, податки платити треба. Солярка й добрива дорожчають. Звідки брати гроші, щоб розрахуватися з людьми? Тому віддаю пай зерном. Не розумію, чому влада не дає пояснень. Я вже думаю, чи сіяти наступного року. Людей шкода — вони хоч щось отримували зі своїх клаптиків землі, а зараз цього немає.»
Раніше в репортажі з півдня Одещини ми пояснювали, чому цьогоріч жнива у Буджаку більше не приносять фермерам радості.
Читайте також:
- Продам корову: чому люди на Одещині перестали тримати худобу
- Чому тримати овець наважуються одиниці: історія родини з Одещини, яка не здалася
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
