Ключові моменти:
- У Нижньодністровському парку випустили трьох молодих кам’яних куниць.
- Тварини пройшли реабілітацію з весни до середини серпня.
- Для випуску обрали територію з різноманітними природними оселищами.
- Куниця контролює гризунів і сприяє розселенню насіння рослин.
Про завершення реабілітації і те, де мешкатимуть тварини, повідомив співробітник Нижньодністровського парку, кандидат біологічних наук Сергій Курочкін у своїй публікації на Facebook.
Довгий шлях до свободи
Ще навесні молодих куниць привезли до Центру реабілітації та допомоги куницевим. Кожна тварина потребувала лікування і спеціального догляду. До середини серпня вони пройшли складний курс відновлення. Мова йде не лише про загоєння ран.
Справжня мета реабілітації — повернути тварину в дику природу, а не зробити її ручною, наголошує Сергій Курочкін. Дика куниця має зберегти обережність і не сприймати людину як джерело їжі чи захисту. Вона повинна вміти самостійно шукати корм, користуватися природними сховищами та орієнтуватися в просторі.
Куниця має правильно реагувати на незнайомі звуки й запахи та уникати потенційної небезпеки. Під час реабілітації фахівці моделювали природні умови і відпрацьовували потрібні навички.
Попри назву, кам’яна куниця живе не тільки серед скель. Вона заселяє балки, степові схили, узлісся, чагарники, лісосмуги, сади й мозаїчні сільські ландшафти. Для неї важливі сухі підвищені ділянки, густі зарості і надійні сховища: порожнини між корінням, купи хмизу, нори інших тварин, дупла та щілини в каміннях.
Саме тому для випуску обрали ділянку «Шепіт заплав». Там поруч існують степові схили, луги, чагарники, фрагменти деревної рослинності і водно-болотні угіддя. Мозаїчність ландшафту дає молодим куницям більше шансів знайти корм, укриття і безпечні маршрути пересування.
Хижак-опортуніст та «садівник»
Кам’яна куниця переважно активна вночі. Її довге гнучке тіло дозволяє проникати у вузькі щілини. Сильні лапи й гострі кігті роблять її вправною лазальницею. У сутінках вона долає значні відстані, оглядає територію й запам’ятовує розташування сховищ і кормових ділянок.
Це не вузькоспеціалізований мисливець, а всеїдний хижак-опортуніст. Вона полює на мишоподібних гризунів, поїдає великих комах і інших безхребетних. Також куниця ласує плодами й ягодами. Насіння багатьох рослин проходить через її травну систему і розноситься на великі відстані. Тому куниця одночасно регулює чисельність дрібних тварин і сприяє поширенню рослин.
Таємниця кам’ячної куниці
Сергій Курочкін зазначив ще одну дивовижну рису виду. Парування відбувається влітку, але розвиток зародка швидко припиняється. Завдяки відтермінованій імплантації детенята народжуються лише наступної весни. Саме тоді умови природи стають найсприятливішими для їхнього вигодовування.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
