Марс
Марс, схожа на Землю планета в Сонячній системі, має добу тривалістю 24,5 години. На його поверхні є полярні крижані шапки, які розширюються і звужуються в залежності від пори року. Крім того, велика площа планети, ймовірно, колись була покрита водою, що вказує на наявність океану у минулому.
Кілька років тому під Південною полярною шапкою Марса за допомогою радару на зонді Mars Express було виявлено рідку воду. Крім того, в атмосфері планети присутній метан, обсяг якого змінюється залежно від сезону та часу доби. Джерело цього газу поки невідоме, але є ймовірність його біологічного походження.
Передбачається, що життя на Марсі могло існувати в минулому з огляду на більш сприятливі умови. В даний час на планеті переважає тонка суха атмосфера, що складається переважно з вуглекислого газу, і відсутнє магнітне поле, яке не забезпечує захисту від сонячного випромінювання. Однак живі організми можуть зберігатися на Марсі в підземних озерах, хоча доступ до них становить значні труднощі.
Марс (фото: Wikimedia)
Європа
У 1610 році Галілео Галілей відкрив Європу разом із трьома іншими великими супутниками Юпітера. Вона трохи більша за Місяць і обертається навколо газового гіганта на відстані близько 670 000 км, завершуючи оборот за 42,5 години.
Європа піддається періодичному стиску та розтягуванню під впливом гравітаційних полів Юпітера та інших супутників Галілея (Іо, Ганімеда та Каліпсо), цей феномен називається приливним розігрівом.
Майже вся поверхня Європи вкрита кригою. Багато вчених припускають, що під цим змерзлим покривом розташовується величезний океан, який не замерзає завдяки припливному розігріванню. Його глибина сягає 100 км.
Існування цього океану підтверджується гейзерами, що прориваються через тріщини у льоду, наявністю слабкого магнітного поля та нерівностями крижаного рельєфу, які, ймовірно, утворені підводними течіями. Крижаний щит захищає підземний океан від екстремального холоду, космічного вакууму та сильного випромінювання Юпітера.
На дні цього океану можуть існувати гідротермальні джерела та підводні вулкани. На Землі в подібних умовах часто зустрічаються багаті та різноманітні екосистеми.
.png)
Європа (фото: Wikimedia)
Енцелад
Подібно до Європи, Енцелад – це крижаний місяць (цього разу Сатурна), у якого, ймовірно, є підлідний океан. Цей небесний об’єкт привернув увагу вчених як потенційно заселений світ, коли біля його Південного полюса було виявлено гейзери. Вода з цих тріщин виривається в космос через слабке гравітаційне поле Енцеладу.
У гейзерах виявлено не тільки вода, а й органічні молекули, і навіть мікроскопічні частинки твердих силікатів. Вони можуть існувати тільки при контакті води зі скелястим дном океану за температури не менше 90 градусів Цельсія.
Це переконливе підтвердження існування на Енцелад гідротермальних джерел, що забезпечують необхідні для життя речовини і тепло.
Енцелад (фото: Wikimedia)
Титан
Титан, найбільший супутник Сатурна і єдине таке небесне тіло в Сонячній системі, яке має відносно щільну атмосферу. Його поверхня прихована густими хмарами складних органічних молекул, і на ній відбуваються опади – проте не з води, а з метану. Рельєф представлений піщаними дюнами, що формуються під впливом вітру.
Основний склад атмосфери Титану – азот, важливий хімічний елемент, необхідний для утворення білків у всіх формах життя Землі.
Радіолокаційні дослідження показали наявність річок та озер з рідкого метану та етану на планеті, а також передбачувану присутність кріовулканів, що викидають речовину, подібну до води. Це свідчить про наявність під поверхнею Титану запасів рідкої води, аналогічно до Європи та Енцеладу.
На Титані дуже холодно (-180 градусів Цельсія), проте велика кількість складних хімічних сполук змушує припускати наявність примітивних форм життя – хоча вони, ймовірно, сильно відрізняються від відомих земних організмів.
Титан (фото: Wikimedia)
