Землетрус у Алеппо, 1138 рік, Сирія
11 жовтня 1138 року в місті Алеппо стався землетрус магнітудою 8,5, який забрав понад 230 000 життів. Руйнування охопили території сучасної північної Сирії та південно-західної Туреччини. Цей землетрус став одним з найбільш руйнівних у середньовіччі.
Більшість жертв загинули через обрушення будівель і неможливість надати допомогу через пошкодження інфраструктури. На території, де стався землетрус, досі збереглися сліди стародавніх поселень, що свідчать про величину трагедії.
Сьогодні ці місця вивчаються археологами, щоб зрозуміти, як такі природні катастрофи впливали на розвиток середньовічних цивілізацій.
Сирія і Туреччина залишаються сейсмічно-небезпечною зоною досі. Наслідки землетрусу у Сірії у 2023 році (фото: Вікіпедія)
Великий китайський землетрус, 1556 рік, Китай
23 січня 1556 року в провінції Шеньсі стався землетрус магнітудою 8,0, який забрав понад 830 000 життів.
Епіцентр знаходився в долині річки Вейхе. Більшість жертв загинули через обрушення будівель, багато з яких були вириті в м’якому ґрунті, що піддавався руйнуванню. Руйнування поширилися на території до 500 км від епіцентру.
Цей землетрус вважається найбільш смертоносним в історії людства. Хоча Китай з того часу зробив значні кроки в розбудові системи безпеки, цей землетрус залишив глибокий слід у народній пам’яті.
Землетрус 1556 року був величезним за площею (фото: Вікіпедія)
Землетрус у Калькутті, 1737 рік, Індія
12 жовтня 1737 року в місті Калькутта стався землетрус магнітудою 7,5, який забрав близько 300 000 життів. Руйнування були масштабними, багато будівель обрушилися, а земля розкололася, утворюючи тріщини та провали. Цей землетрус став найбільш смертоносним в історії Індії.
Внаслідок землетрусу виникли численні землетрусні хвилі, які ще більше ускладнили ситуацію для постраждалих. Місто Калькутта, яке на той час було важливим торговим і адміністративним центром, не відновилося повністю після катастрофи.
Після цього землетрусу Індія почала більше звертати увагу на сейсмічну активність і запроваджувати заходи для зменшення ризиків. Катастрофа стала одним з найбільших викликів для місцевих жителів, що спричинило глибоке соціальне та економічне потрясіння.
Землетрус у Таншані, 1976 рік, Китай
28 липня 1976 року в місті Таншань стався землетрус магнітудою 7,8, який зруйнував 90% міських будівель. Офіційно загинуло понад 242 000 осіб, але за неофіційними даними – до 655 000.
Основний удар припав на нічний час, коли більшість мешканців спали. Цей землетрус став одним з найбільш руйнівних у XX столітті.
Відзначається, що внаслідок катастрофи Таншань став символом китайської відваги та стійкості, адже відбудова міста почалася майже відразу після трагедії. Крім того, цей землетрус наголосив на важливості передбачення і моніторингу сейсмічної активності для запобігання втратам.
Меморіал загиблим у Таньшанському землетрусі (фото: Вікіпедія)
Землетрус у Тохоку, 2011 рік, Японія
11 березня 2011 року в регіоні Тохоку стався землетрус магнітудою 9,1, який викликав потужне цунамі. Загинуло понад 15 000 осіб, а понад 2 500 осіб вважаються зниклими безвісти. Цей землетрус став одним з найбільш потужних у історії Японії.
Система раннього попередження, яка є однією з найрозвиненіших у світі, допомогла знизити кількість жертв, але руйнування були масштабними. Внаслідок землетрусу стався також інцидент на АЕС Фукусіма, який призвів до однієї з найгірших ядерних катастроф.
Цей землетрус став уроком для всієї планети щодо важливості модернізації інфраструктури та розвитку систем оповіщення, щоб мінімізувати наслідки подібних катастроф.
.jpg)
Зруйнована будівля АЕС Фукусіма (фото: Вікіпедія)
