Нові переговори щодо Донбасу та гарантій безпеки — Одеське Життя

Ключові моменти:

• 10–11 листопада в Абу-Дабі відбудуться переговори України, Росії та США.
• Київ і Москва демонструють певну гнучкість щодо майбутнього Донбасу.
• США пов’язують територіальні домовленості з гарантіями безпеки та пропонують відновити Раду НАТО — Росія.
• За даними ООН, у вересні кількість загиблих і поранених цивільних в Україні зросла на 85% порівняно з минулим роком.
• Російські атаки спричиняють масштабні відключення електроенергії та загрожують безпеці українських АЕС.

Переговори України та Росії в Абу-Дабі

Україна й Росія демонструють готовність шукати компроміс щодо майбутнього східних регіонів України. Остаточне рішення щодо територій, за словами американських посадовців, залежатиме від домовленостей про безпеку після завершення війни. Новий раунд тристоронніх переговорів за участю Києва, Москви та Вашингтона запланований на 10–11 листопада в Абу‑Дабі.

Американську делегацію на переговорах представлятимуть Джаред Кушнер та спеціальний посланець Стів Віткофф. Кушнер заявив, що на зустрічі головну увагу приділять питанням безпеки після війни. Ця тема має визначальне значення і для української, і для російської сторін.

Публічно Київ і Москва поки не відходять від своїх позицій. Проте американські представники стверджують, що за закритими дверима обидві сторони демонструють певну гнучкість щодо контролю над східними регіонами після завершення бойових дій.

Американський чиновник підкреслив: вирішити долю Донбасу та інших територій неможливо без нової архітектури безпеки. Він наголосив, що територіальні та безпекові питання тісно пов’язані і потребують спільного вирішення.

Для України нова система безпеки означатиме наявність надійних гарантій — допомогу від союзників у разі нового нападу. Росія, ймовірно, наполягатиме на зменшенні присутності НАТО в Східній Європі. Такий сценарій викликає серйозне занепокоєння серед європейських країн.

США пропонують відновити Раду НАТО — Росія

Серед американських пропозицій — створення механізмів постійних консультацій з безпеки, налагодження кризових каналів зв’язку та заходи для зниження напруженості. Також у Вашингтоні обговорюють відновлення роботи Ради НАТО — Росія, яка фактично призупинила діяльність у 2022 році.

Розглядають і багатосторонній формат переговорів за участі європейських держав. Один із американських чиновників визнав, що в Москви є негативний досвід взаємодії з європейцями, але висловив сподівання, що Росію вдасться залучити до такого процесу.

В Абу‑Дабі очікують представників Європейської комісії, Європейської ради, Німеччини, Франції та Великої Британії. НАТО представить керівник апарату генерального секретаря Альянсу Джеффрі ван Леувен. Однією з головних перепон лишаються гарантії безпеки для України.

Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок попереджує: одних лише обіцянок без чіткого механізму виконання недостатньо для реального захисту. Колишній американський дипломат Метью Бойз додає, що Кремль часто висуває максимальні вимоги, посилює тиск і розраховує на поступки інших учасників.

Експерт вважає, що Москва прагне дипломатичними методами здобути те, чого не змогла на полі бою. Тристороння зустріч має обговорити питання безпеки, деескалації, гуманітарної співпраці та шляхи до мирного врегулювання.

Джаред Кушнер окреслив чотири ключові напрями американського плану: припинення вогню, гарантії безпеки, економічне відновлення України та гуманітарні питання, включно з обміном військовополоненими. Українська сторона не очікує значного прориву після першої зустрічі. Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив, що конкретні результати можуть з’явитися у другому раунді переговорів.

ООН фіксує різке зростання жертв серед цивільних

Кількість загиблих і поранених серед мирного населення в Україні зростає на тлі російських атак. У вересні 2026 року щонайменше 328 цивільних загинули, ще 2105 людей отримали поранення. Це на 85% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Директорка відділу Європи та Центральної Азії Департаменту ООН з політичних питань, миробудови й операцій з підтримання миру Кайоко Гото повідомила це під час засідання Ради Безпеки ООН. Вона зазначила, що ситуація в Україні стала ще складнішою та небезпечнішою.

Особливе занепокоєння викликають удари по енергетичній інфраструктурі. Такі атаки не лише залишають людей без світла, а й створюють ризики для безпечної роботи ядерних об’єктів. Гото додала, що останні удари пошкодили підстанції, пов’язані з кількома українськими атомними електростанціями.

У Раді Безпеки ООН закликали негайно припинити обстріли енергетичних об’єктів. У жовтні незалежна комісія ООН визнала такі атаки злочинами проти людяності.

Сотні тисяч українців залишалися без світла

З 30 жовтня до 2 листопада через пошкодження важливих енергетичних об’єктів сотні тисяч домогосподарств у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях залишилися без електропостачання. В окремих населених пунктах відключення тривали по кілька днів.

Внаслідок відсутності електрики виникли перебої з водопостачанням і громадським транспортом. Найбільше проблем спостерігалося в Київській та Дніпропетровській областях. Окремо Гото звернула увагу на удари по об’єктах у східних районах Дніпропетровщини. Лише за один уїкенд близько 600 тисяч людей залишилися без світла.

В ООН попереджають: якщо атаки триватимуть, цієї зими українці можуть зіткнутися з серйозними труднощами, і число вимушених переселенців зросте. Небезпечною лишається ситуація навколо Запорізької АЕС. МАГАТЕ продовжує фіксувати військову активність поблизу станції.

8 листопада Запорізька АЕС знову втратила стабільне зовнішнє електропостачання. За даними «Енергоатома», це вже 16-й випадок повної втрати зовнішнього живлення станції від початку 2026 року.

Російські удари по енергетичній інфраструктурі продовжилися й 9 листопада. Того дня споживачі в 12 областях України залишилися без електроенергії. Найскладнішою залишалася ситуація в Київській та Дніпропетровській областях.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення загинули щонайменше 17 968 мирних жителів, серед них 874 дитини. Ще щонайменше 57 713 цивільних отримали поранення, у тому числі 3504 дитини.

В ООН застерігають, що реальна кількість жертв, найімовірніше, значно вища за підтверджені дані. Попередні оцінки свідчать, що й у жовтні рівень жертв серед цивільного населення залишався високим.