Чи змінила Росія цілі масованих обстрілів, для чого російська армія щодня атакує десятками дронів і чи може Україна вплинути на можливості РФ наносити масовані удари, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
Уже майже три роки Росія масово обстрілює українські території. За цей час Кремль явно визначився з цілями – військові об’єкти, ВПК, логістика та енергетична інфраструктура. 2025 рік уже встиг ознаменуватися черговим масованим обстрілом з боку Росії, але цього разу ракетами хотіли вразити не тільки енергетику, зробивши акцент на газовій інфраструктурі.
Україна намагається відповідати на російські обстріли, але робити це еквівалентно не виходить. Український військово-промисловий комплекс поки що не може виробляти далекобійні ракети масово, а західні союзники все ще не дають Києву зброю дальнього бою. Тому українські військові використовують далекобійні БПЛА – вони вражають нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти ВПК і протиповітряної оборони.
Російські цілі
З 14 на 15 січня Росія вперше з початку року обстріляла Україну великою кількістю ракет. Українські військові збили загалом 77 цілей – 47 ударних БПЛА, 23 ракети Х-101 і Х-55м, 3 крилаті ракети “Калібр” і 4 авіаційні ракети Х-59/69. Крім того, росіяни застосували балістичну ракету типу “Іскандер-М” або KN, яку, судячи зі зведень Повітряних сил України, збити не вдалося.
Це далеко не наймасованіший обстріл, але цього разу росіяни, крім своїх звичних цілей, зробили акцент на газовій інфраструктурі України, про що повідомили в “Нафтогазі”. За деякий час відомство заявило, що постачання газу триває безперебійно, а наслідки атаки ліквідують.
Росія і раніше атакувала газову інфраструктуру. Часто об’єктом удару ставало газове сховище в місті Стрий Львівської області. Але цього разу російська армія атакувала кілька газових сховищ і компресорних станцій по Україні.
Наслідки влучень після обстрілу (фото: Getty Images)
У себе у зведенні міноборони РФ заявило, що удари по українському газу були відповіддю на аналогічні удари за день до цього. У ніч із 13 на 14 січня Україна здійснила одну з наймасованіших атак на Росію – українські безпілотники вразили об’єкти в 12 регіонах, серед яких компресорна станція “Русская” в Краснодарському краї. Але росіяни й раніше так чи інакше били по газових сховищах України ще з другої половини минулого року, тож “відповіддю” це назвати ніяк не можна.
Перша 2025 року атака, на думку експертів, була підготовлена нашвидкуруч і, можливо, справді стала реакцією на обстріл Росії, зазначає авіаційний експерт Валерій Романенко.
“По-перше, це була якась швидка реакція на наші обстріли. Тому що те, як палахкотів Енгельс, було добре видно в соцмережах, навіть якщо ЗМІ замовчали це. Росіянам потрібно було відповісти. Відповіли, так би мовити. Друге – обстріл був підготовлений нашвидкуруч. Практично без балістики, одна ракета всього і то по прифронтовому Харкову. МіГи вони піднімали, але пусків не було. З Ту-95 стріляли здебільшого ракетами Х-101, але також запустили ракету з імітатором ядерної частини, тобто із залізною болванкою на борту”, – зазначає експерт у коментарі РБК-Україна.
Росіяни і далі будуть обстрілювати Україну, застосовуючи всі свої запаси ракет і дронів. Експерти виділяють три основні цілі обстрілів – військово-промисловий комплекс, логістичні шляхи, якими ЗСУ постачають зброю західні партнери, та енергетична інфраструктура. Не кажучи вже про постійні обстріли позицій Сил оборони в прифронтових зонах.
Енергооб’єкти перебувають під ударом росіян із жовтня 2022 року і, незважаючи на те, що особливих результатів на полі бою їм це не приносить, Кремль наполегливо продовжує бити по ТЕС і трансформаторах.
“Вони шукають інші шляхи. Спочатку били по електростанціях і трансформаторних станціях. Практично всі теплові і більшу частину гідроелектростанцій вони зруйнували. Тобто вони розуміють, що роблять зараз. Вони б’ють по трансформаторних станціях, але ми їх можемо відновлювати. Вони б’ють по трансформаторах і по високовольтних лініях, б’ють по периферії атомних станцій. Вони вважають, що таким чином вони виведуть з ладу українську енергетику, тому продовжують цю практику”, – додав Романенко.
Наслідки прильотів (фото: Getty Images)
Поки що немає жодних ознак, що російська тактика змінюватиметься. Обстріли так чи інакше відбуватимуться до переломних моментів на військовому чи дипломатичному фронтах, але атаки на енергетичну інфраструктуру росіяни, можливо, на деякий час поставлять на паузу, вважає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
“Зараз, я думаю, вони не будуть на цьому акцентувати атаки, тому що залишок зими має бути теплим. Холодів великих не буде. З позитивного – більше половини зими минуло. Тому, я думаю, що вони зосередяться на наших виробництвах, де ми робимо зброю”, – зазначив Гетьман у коментарі РБК-Україна.
У перервах між обстрілами Росія атакує Україну великою кількістю дронів – з вересня не було фактично жодного дня, коли на українські міста не летіли б БПЛА. Основних цілей таких щоденних обстрілів можна виокремити дві – виснаження української ППО і спроби тримати “в тонусі” цивільне населення. Але, з огляду на той факт, що по дронах працюють здебільшого зенітно-кулеметні установки, виснажити той же Patriot росіянам не вдасться.
“Що стосується цих атак “шахедами”, якщо щось долетить, вони вже радіють. Для них успіх, якщо якийсь уламок долетів. Якісь великі цілі перед ними не ставляться, тим паче, що багато дронів – це хибні цілі, з фанери зроблені, і просто виснажують нашу ППО”, – зазначив Гетьман.
Проте не варто недооцінювати атаки БПЛА – дрони, які не вдалося збити, часто долітають до житлових кварталів і б’ють по домівках, тероризуючи українське населення.
Українські атаки на РФ
Україна регулярно б’є по російських нафтопереробних заводах і об’єктах військової інфраструктури. Якщо спершу ці атаки не знаходили підтримки серед українських партнерів, які закликали їх зупинити і не погіршувати ситуацію з нафтою у світі, сьогодні удари по НПЗ таких побоювань не викликають.
Одна з найпотужніших атак сталася з 13 на 14 січня. Крім газового сховища, українські військові вдарили по низці об’єктів, серед яких Саратовський нафтопереробний завод, “Казань Оргсинтез”, завод “Кремній” у Брянську, головна нафтоперекачувальна станція “Калейкіно” в Татарстані. Радіус атак був досить широким і свідчить про те, що українські можливості бити вглиб Росії зростають.
Вочевидь, ці удари необхідні для того, щоб знизити військовий потенціал Росії та завдати їй і фінансових збитків. Але чи можна за допомогою дронів “посадити” російські літаки і таким чином значно знизити небезпеку масованих обстрілів, сказати складно.
Військовий аеродром у місті Енгельс (фото: Getty Images)
На думку експертів, звести самі обстріли до нуля не вдасться – літаки перебувають надто далеко і українські дрони до них не дотягнуться, але можна спробувати обмежити їх у запасах палива хоча б на якийсь час.
“Ми можемо й далі бити по нафтопереробних комплексах, по хімічних підприємствах, які переробляють певні паливно-мастильні компоненти, щоб вони стали вже ракетним пальним, або пальним для стратегічних бомбардувальників. Просто зробити так, щоб вони взагалі не могли злетіти, неможливо. Росія – країна-бензоколонка, нам складно все буде знищити. У них є власна нафта. Ми все знищимо, а вони накачали і знову виробляють”, – сказав Гетьман.
Літаки, з яких росіяни б’ють по українських територіях, здебільшого базуються на аеродромах “Оленья”, “Енгельс”, “Дягілєво”, “Шайківка”, “Саваслєйка”, “Ахтубинськ” і “Моздок”. Стратегічні бомбардувальники перебувають на аеродромі “Оленья”, куди технічно складно дістати. Ще частину бомбардувальників Ту-22 тримають на “Дягілєво”, куди ми можемо дотягнутися, але там їх досить мало.
“У “Дягілєво” є інфраструктура для обслуговування всіх типів стратегічних бомбардувальників, але мінімальна, тому що це навчальний центр. А ось кілька Ту-22 – одну ескадрилью вони можуть обслуговувати”, – зазначив Романенко.
Якщо намагатися обмежити їх у запасі палива, можна бити по Енгельсу, що українські військові й роблять. Там, крім іншого, виробляють пальне для Ту-160, але їх украй рідко використовують для ударів по Україні. Ще в Енгельсі розташований завод “Комбінат Кристал” – його база належить до державного стратегічного резерву, і на ньому зберігають паливо для літаків Ту-95МС і Ту-160. 8 січня українські сили вже атакували базу і, найімовірніше, удари триватимуть. Це теж не вплине на зменшення атак на Україну, але створить росіянам певні труднощі, зазначає головний редактор Defence Express Олег Катков.
“Поразка цієї нафтобази точно ускладнить експлуатацію цієї авіабази, але не унеможливить її. Ворог буде витрачати на це додаткові ресурси. На ній також було специфічне паливо марки Т-8В, яке необхідне для Ту-160, що є єдиними його споживачами. Можливе знищення частини запасів цього палива може призвести до зниження активності Ту-160, але вони і без того обмежено використовувалися ворогом для удару по Україні”, – зазначає Катков у коментарі РБК-Україна.
***
Росія витрачає величезні ресурси на масовані атаки по Україні. За майже три роки повномасштабної війни українські сили ППО навчилися відбиватися і мінімізувати збитки від комбінованих російських ударів. Кремль теж вчиться, тому використовує всі можливості для виснаження української ППО, починаючи від заплутаних маршрутів ракет і закінчуючи засиллям дронів.
Обстріли, вочевидь, триватимуть, тож Україні важливо не лише стабільно отримувати боєприпаси від західних союзників, а й зберігати та примножувати кількість військових, що спеціалізуються на протиповітряній обороні.
.
