Ключові моменти:
- Рекомендується мати запас води щонайменше 3–3,5 л на добу на одну людину та знати способи її очищення.
- При відсутності каналізації потрібно правильно утилізувати відходи, щоб уникнути спалахів інфекцій.
- Домашня аптечка має відповідати потребам усіх членів сімʼї і регулярно перевірятись.
- Психологічна готовність і базові навички самодопомоги критично важливі під час обстрілів та інших надзвичайних ситуацій.
Для підготовки цього матеріалу консультацію надали інструктор з виживання Гліб Скоробогатов та очевидиця блокади Маріуполя Оксана Клименко, яка пережила перші тижні повномасштабного вторгнення. Їхній досвід зіставлено з рекомендаціями фахівців із цивільного захисту.
Норми споживання води та принципи формування аптечки узято з рекомендацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій і матеріалів Міністерства охорони здоровʼя України щодо домедичної допомоги.
Поради з дій у кризових ситуаціях також узгоджені з міжнародними підходами, зокрема рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоровʼя та практиками підготовки населення в умовах криз.
Особлива увага приділена реальному досвіду виживання цивільних у зоні бойових дій — це дає змогу не лише теоретично, а й практично оцінити ризики й ефективність підготовки.
«Я не знаю, як ми вижили у тому Маріуполі»
Воєнні дії, атаки, екологічні або природні катастрофи можуть залишити нас без світла, води чи опалення або й зовсім позбавити всіх ресурсів. Може здаватися, що ми готові до будь-чого, але чи справді так — питання відкрите. Чи вистачить у вашому домі води, як її очистити у разі забруднення, як зупинити кровотечу пораненому, як повідомити рятувальників про затиск під завалами, як заспокоїти налякану дитину після вибуху — це ті базові навички, які варто знати.
Оксана Клименко нині живе в Канаді. Вона — військовослужбовиця запасу, волонтерка, учасниця громадських акцій. На момент повномасштабного вторгнення мешкала в Маріуполі неподалік від Азовсталі.
— Ввечері 23 лютого я повернулася з курсів англійської, сіла в авто і подумала: заправлюся завтра. Ми не вірили, що все розгорнеться так швидко, тож були абсолютно не готові, — згадує Оксана. — Батько жив неподалік, я попросила його купити хліба. Саме ті засушені пʼять хлібин і кілька засолених оселедців допомогли нам протриматися кілька тижнів. Не в усіх було так пощастило: до нашого підвалу приходили матері, у яких у дітей вже не було хліба.
Напередодні війни маріупольці тішилися сніжною зимою — явище нечасте в цих краях.
— У кінці лютого запаси питної води вичерпалися, а сусіди перестали повертатися з походів за водою — по криницях били прямо по скупченнях людей. Тоді ми вдруге раділи снігу: брудний і не смачний, але це була вода, — розповідає Оксана.
Оксана Клименко
Плануємо запас води на випадок НС
Достатній запас води важливий не лише для фізичного виживання, а й для психологічного комфорту, переконаний інструктор з виживання Гліб Скоробогатов.
Гліб Скоробогатов, інструктор із виживання
Поради:
- Скільки: в середньому запас води (технічної і питної) на одну людину — 3,5 л на добу; у спеку для підтримки життєдіяльності бажано мати щонайменше 3 л чистої питної води щоденно.
- Як зберегти рідкі ресурси влітку: щоб зберегти вологу в організмі, можна приготувати простий сольово-содовий розчин: 1 л води, по 0,5 ч. л. соди та солі і 1 ст. л. цукру.
- Умови зберігання: будь-яку воду, у тому числі бутильовану, краще тримати в темному, прохолодному місці; перед вживанням кипʼятіть не менше 10–12 хвилин.
- Способи знезараження: можна використовувати срібні предмети (ложки, прикраси), додавати кристали марганцівки (вода не повинна мати яскравого забарвлення), кілька крапель йоду (2–3 краплі на 1 л), або природні кремнієві камені — усе залежить від доступності та якості води.
— Після окупації Маріуполя 2014 року ми думали, що цього разу все знову вирішиться швидко, — продовжує Оксана. — Але обстріли посилювалися, і залишатися у підвалі було часто єдиним варіантом. Перед нами постало також питання природних потреб — ми заздрили тим, у кого були ємності з кришками.
Як діяти при відключенні каналізації
— Навіть у найскладніших умовах водовідведення інколи працює, але частіше проблема в дефіциті технічної води. У таких випадках важливо правильно збирати й утилізувати біологічні відходи, — наголошує Гліб Скоробогатов.
Поради:
- У що збирати: запасіться міцними одноразовими пакетами для відходів та наповнювачами для котячих туалетів.
- Як часто вивозити: якомога частіше, щоб мінімізувати запах та ризик інфекцій.
- Куди викидати: у заздалегідь вириті ями, які обовʼязково присипають хлоркою. Такі ями не варто облаштовувати поруч із житловими будинками — краще використовувати парки, сквери або лісосмуги.
Домашня аптечка — практично і продумано
За словами Оксани Клименко, у найважчі часи гроші втрачають значення — валютами стають вода, продукти, бензин, сигарети та ліки. Холод і стреси загострювали хронічні хвороби, простуди були у багатьох. Я виколупала з пошкодженого будинку пластикові двері і зробила «ліжко» для батька, але медикаментів у багатьох місцях не було.
Разом з батьком. Після трьох тижнів під обстрілами
Гліб радить, щоб домашня аптечка була зкомплектована під потреби всіх членів родини і мала мінімальний набір ліків та медичних засобів.
Поради:
- Що мати в аптечці: перевʼязувальні матеріали (бинти, пластирі, джгути), антисептики (хлоргексидин, спирт), знеболювальні й жарознижувальні (ібупрофен, парацетамол), сорбенти, антигістамінні, засоби від застуди, заспокійливі та ліки для лікування хронічних захворювань усіх членів родини.
- Всі ліки мають бути з інструкціями.
- Майте лікарські засоби у дитячих дозуваннях.
- Перевіряйте вміст аптечки та терміни придатності кожні 3 місяці.
- Правильно накласти турнікет допоможе навчання з тактичної медицини; за відсутності таких навичок використовуйте широкий жорсткий джгут (можна придбати в спортивних магазинах) — ним можна перевʼязати і дорослого, і дитину, і навіть тварину.
- Не забудьте про приладдя: пінцет, медичні ножиці, термометр, тонометр тощо.
Як справлятися зі стресом і його наслідками
— Ми вже не впізнавали себе та близьких: страх, апатія, агресія, постійна тривожність — емоції змінювали одна одну, люди втрачали надію, — ділиться Оксана. — Дехто починав цінувати не життя людей, а речі. На щастя, поруч були сусіди, поліцейські, волонтери, які ділилися продуктами й ліками — інколи це рятувало.
— Вміння контролювати себе під час НС вкрай важливе. Паніка, дезорієнтація, втрата критичного мислення — погані порадники, — додає Гліб.
Поради:
- Перейдіть у добре освітлене приміщення або подивіться на яскраве джерело світла.
- Заземліться: присідіть або спертіться спиною на міцну опору.
- Практикуйте дихальні вправи: зробіть комфортний вдих носом і повільний видих ротом, уявляючи, що вдихаєте холодне повітря, а видихаєте тепле.
- Сфокусуйте увагу: закрийте ліве око лівою рукою й дивіться на статичний предмет, поєднавши це з дихальною практикою.
- Щоб дитина менше лякалася, надягніть їй навушники з класичною симфонічною музикою — вона частково заглушить гучні звуки.
Дії під завалами
— Часто доводилося виходити з підвалу за продуктами чи дровами. Ми бачили зруйновані будинки і тіла людей, яким вже не можна було допомогти, — згадує Оксана.
Інструктор із виживання зауважує: ніхто не застрахований від попадання під обстріл, тому варто знати, що робити, якщо житло зазнало атаки.
Як діяти, якщо ви під завалами:
- Швидше за все ви будете в стані шоку. Перед тим як намагатися самостійно звільнитися, заспокойтеся і виконайте кілька дихальних вправ.
- Оцініть своє положення: чи ви лежите горизонтально або стоїте (спробуйте плюнути або видувати пил); перевірте, чи не пошкоджені кінцівки; чи є сильна кровотеча.
- Корисно мати свисток під рукою: при зламаних ребрах кричати важко, а дути можна — свисток допоможе рятувальникам вас знайти.
- Якщо можете голосно кричати або телефон працює, повідомте рятувальникам приблизне місце перебування.
- За можливості намагайтеся випускати запахи (як прикрий рада — частіше відвідуйте туалет), адже пошукові собаки іноді простежують саме по запаху.
- Якщо є змога, перемістіться у кут приміщення — там найменша ймовірність додаткового обрушення.
- При переміщенні захищайте голову книжками або іншими речами.
- Завчасно приберіть зі спальних місць скляні предмети — босоніж по осколках легко серйозно поранити ноги.
- Наклейте світловідбиваючі стрічки на одвірки — вони стануть орієнтиром під час евакуації.
- Зробіть захисні накидки для дітей і літніх людей зі старих килимів, щоб мінімізувати травми при виході.
*****
— Тепер у мене завжди гарний настрій: над головою мирне небо, в руці — чашка кави. Я й досі дивуюся, що жива, — каже Оксана. — Це допомагає по-іншому цінувати життя й говорити світу про пережите.
Оксана Клименко з батьком
Мітинг проти російської агресії
Невідомо, скільки триватимуть ці злочини й коли кожен із нас може опинитися у складних обставинах. Курси невідкладної допомоги, альтернативні джерела живлення й приготування їжі, оснащена аптечка та укриття можуть одного разу врятувати життя.
Нагадаємо, у матеріалі вижити за 5 хвилин ми розповідали, як учні опановують тактичну медицину.
Також ми інформували про курси першої медичної допомоги: де безкоштовно цьому навчають в Одесі.
Читайте також:
- Як мешканці лікують багатоповерхівки без світла: реальні випадки
- Як ви обходитеся без світла, тепла та води? – Опитування (відео)
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
