Щороку в третій четвер листопада в світі відзначають Міжнародний день відмови від куріння захід, створений для підвищення обізнаності про проблеми тютюнової залежності, її вплив на здоров’я та право громадян дихати повітрям без тютюнового диму. У 2026 році ця дата припадає на 19 листопада.
Куріння давно перестало бути виключно особистим вибором. Воно стало викликом для громадського здоров’я з різних аспектів від тривалості життя і економічних витрат до екології та якості життя мільйонів людей.
Для України це питання особливо актуальне. Незважаючи на зміцнення антитютюнових норм, проведення інформаційних кампаній і формування культури бездимного середовища, сигарети та нові тютюнові вироби продовжують залишатися буденним явищем.
Одеса має власну, багаторічну історію, пов’язану з тютюновою сферою. Ще у XIX столітті місто було значним центром виробництва тютюну на півдні України.
Сьогодні виклики пов’язані не лише з виробництвом, а з громадським здоров’ям, дотриманням законів і підтримкою безпечного міського простору.
Історія Міжнародного дня відмови від куріння
Ініціатива зародилася у США. В 1971 році Артур Мулані, громадський активіст із міста Рендольф, закликав на один день відмовитися від куріння, щоб показати, що навіть короткочасна пауза може стати початком змін.
У 1974 році цю ідею розширили під назвою «Don’t Smoke Day», а американське онкологічне товариство підтримало кампанію в 1977 році.
Відтоді третій четвер листопада стали відзначати як Міжнародний день відмови від куріння, з метою інформування про наслідки залежності і залучення медичних працівників до профілактичної роботи.
За офіційною інформацією Міністерства охорони здоров’я України, цей день нагадує про необхідність боротьби з тютюновою епідемією і зменшення її поширеності.
Варто зазначити, що цей день не слід плутати з Всесвітнім днем без тютюну, який проходить 31 травня за ініціативою ВООЗ.
Обидва свята спрямовані на підвищення обізнаності, але листопадова дата концентрується на особистому рішенні припинити куріння.
Вплив куріння на здоров’я: ризики та наслідки
Тютюнопаління одна із провідних причин передчасних смертей, яким можна запобігти.
Шкідливість полягає не лише у залежності від нікотину, а й у токсичних речовинах, що утворюються при горінні тютюну.
Регулярне куріння підвищує ризики серцево-судинних хвороб, інсульту, хронічних захворювань легень та онкології.
Це негативно впливає на судини, дихальну систему, імунітет та репродуктивну функцію.
Пасивне куріння також створює загрозу для здоров’я, особливо дітей, вагітних жінок та осіб з хронічними хворобами.
З поширенням електронних сигарет і нагрівальних пристроїв ризики залишились, хоча багато хто їх вважає безпечнішими.
Ці пристрої містять нікотин та інші шкідливі речовини, а відсутність традиційного горіння не усуває шкоди для організму.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку тютюн стає причиною понад 8 мільйонів смертей, з яких 7 мільйонів пов’язані з активним курінням, а понад 1 мільйон з пасивним палінням.
Проблема стосується не лише курців, а й тих, хто змушений дихати димом довкола.
Стан тютюнопаління в Україні: офіційна статистика
В Україні боротьба з тютюновою залежністю залишається одним з ключових напрямів охорони здоров’я. Влада посилює обмеження на продаж і рекламу, а також розширює заборони у громадських просторах.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2024 році 26% дорослого населення України використовували тютюнові чи нікотинові вироби.
З них:
- 22,6% курили тютюнові вироби;
- 17,8% використовували звичайні сигарети;
- 5,3% вживали електронні сигарети;
- 2,8% користувалися кальянами;
- 2,6% застосовували пристрої для нагрівання тютюну;
- 0,3% вживали нікотинові паучі.
Щоденне куріння серед дорослих становило 22% (2024 рік), водночас загальний рівень споживання знизився порівняно з 2023 роком.
Чітко помітні статеві відмінності: 33,9% чоловіків і 13,1% жінок регулярно курять.
Ці дані свідчать, що звичайні сигарети залишаються домінуючим способом споживання, але нові нікотинові продукти швидко входять у повсякденне життя громадян.
Фото: Всесвітня організація охорони здоров’я
Законодавство України щодо контролю над тютюном
Важливим кроком стала ухвала Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів» від 22 вересня 2005 року він став основою державної політики у сфері контролю за тютюнопалінням.
Цей закон зазнавав змін, посилюючи заборони на рекламу, продаж і куріння в громадських місцях.
У 2012 році в Україні запровадили масштабні обмеження куріння в ресторанах і кафе, які утворили фундамент для бездимного громадського простору.
У грудні 2021 року Верховна Рада ухвалила додаткові зміни, що набрали чинності 11 липня 2022 року. Вони розширили заборону на електронні сигарети, пристрої для нагрівання тютюну й кальяни.
Згідно з новими правилами, куріння заборонене у:
- приміщеннях ресторанів, кафе, барів;
- офісах і установах;
- готелях;
- закладах охорони здоров’я та освіти;
- громадському транспорті і на зупинках;
- інші громадські місця, визначені законом.
Місцева влада має право вводити додаткові обмеження у межах своїх територій.
Ці заходи спрямовані не лише на інформування, а й на захист права населення на повітря без диму.
Історія тютюнової промисловості в Одесі
Одеська історія тютюну пов’язана з морською торгівлею та розвитком виробництва.
Місто, розташоване на Чорноморському узбережжі, в XIX столітті було важливим логістичним вузлом і центром виробництва сигарет та тютюну на півдні України.
Зокрема, за даними досліджень, у 1863 році в Одесі працювало 13 тютюнових фабрик, у 1865 році вже 17, а в 1866-му 18.
Одеса також мала розвинену торгівельну мережу листового тютюну, зокрема турецького походження.
Важливою складовою стану галузі стали підприємці, зокрема родина Мічрі, яка володіла фабрикою в другій половині століття.
Збереглися офіційні документи, що підтверджують роботу фабрики «Спадкоємці Попова» у Одеському архіві.
Отже, тютюн тривалий час був не лише споживчим товаром, а й важливою частиною економіки міста.
Фото: історичні тютюнові фабрики та торгівля тютюном в Одесі
Сучасний стан куріння в Одесі: дотримання обмежень
Сьогодні куріння в Одесі розглядають переважно з позиції здоров’я громадян і дотримання закону.
Особливу увагу привертають заклади харчування, де, незважаючи на заборони, часто фіксують куріння електронних сигарет, кальянів і пристроїв для нагрівання тютюну.
З листопада 2024-го до лютого 2025-го року в рамках кампанії «Молодь вільна від куріння» та у партнерстві з Центром громадянського представництва «Життя» провели моніторинг 500 місць громадського харчування.
Опитування показало, що лише 74% відвідувачів дотримувалися заборони куріння.
Найчастіше порушення стосувалися використання пристроїв для нагрівання тютюну (100% випадків), електронних сигарет (94%), кальянів (56%) і звичайних сигарет (17%).
Крім того, лише 3% закладів мали інформаційні наліпки, які повністю відповідали нормативним вимогам.
Це свідчить про те, що виконання антитютюнових обмежень в Одесі все ще стикається з труднощами, особливо щодо нових видів нікотинових виробів.
Інший моніторинг, проведений у травні–липні 2026 року, визначив, що у 76% перевірених закладів куріння не зафіксували.
Обидва дослідження охопили кафе, бари та ресторани Одеси в межах всеукраїнського аналізу 11 міст. Хоча результати не можна порівнювати напряму, вони показують, що дотримання заборон у місті потребує подальшої уваги.
Нові виклики: популярність електронних пристроїв
Останні роки в Україні відзначають зміни у форматах тютюнової залежності.
Якщо раніше домінували звичайні сигарети, то зараз дедалі частіше зустрічаються електронні сигарети, вейпи та пристрої для нагрівання тютюну, особливо серед молоді.
Їх популярність підтримують численні смаки, компактність, сучасний дизайн та уявлення про нижчу шкідливість.
Проте нікотин залишає основний ризик розвитку залежності, що особливо небезпечно для підлітків через незавершене формування мозку.
Маркетинг таких виробів із яскравою упаковкою та активною рекламою в соцмережах створює враження звичного, безпечного продукту.
Для Одеси, де багато зон відпочинку, пляжів та парків, питання бездимного середовища залишається пріоритетом.
Важливість відмови від куріння у сучасних умовах
Повномасштабна війна в Україні створила додатковий психологічний тиск на населення. Стрес, тривога, переміщення та переживання можуть посилювати шкідливі звички, у тому числі куріння.
Багато людей сприймають куріння як спосіб тимчасово зняти напругу.
Проте нікотинова залежність не усуває основних причин стресу, а навпаки потребує постійного вживання речовини.
Відмова від куріння приносить користь здоров’ю незалежно від віку і тривалості паління.
З моменту припинення куріння поступово знижується ризик хвороб серця, поліпшується функція легень і зменшується токсичне навантаження на організм.
Цей процес можна підтримати консультаціями сімейних лікарів, психологічною допомогою та спеціалізованими програмами.
Відмова від куріння не лише особистий вибір, а й внесок у здоров’я родини, безпеку дітей і чистоту міського повітря.
Спільна відповідальність у боротьбі з курінням
Міжнародний день відмови від куріння нагадує, що тютюнова залежність це не просто шкідлива звичка, а серйозна загроза здоров’ю суспільства.
Наслідки куріння виходять за межі особистого вибору і зачіпають життя всіх громадян.
Для України виклик актуальний через широку присутність тютюнових та нікотинових виробів і необхідність контролю за виконанням антитютюнового законодавства.
Одеса ж має історичний контекст: місто, що свого часу було центром сигарного виробництва, нині працює над тим, щоб зробити громадські простори безпечними для здоров’я людей.
19 листопада день не лише для ознайомлення зі шкідливістю куріння, а й для роздумів про те, яким має стати сучасне місто: із чистим повітрям, прихильністю до здоров’я і захистом прав всіх мешканців.
Відмова від куріння це вибір заради власного здоров’я, а також відповідальність за суспільство, де турбота про інших є нормою.
Створено за матеріалами: www.048.ua

