Ключові моменти:
- На початку грудня Одеса повністю погасила кредит і нараховані відсотки;
- Йдеться про позику у розмірі 623 млн гривень, яку раніше оформляла міська рада;
- За майже 20 років місто переплатило за позиками понад 1,7 млрд гривень.
Одеса достроково виплатила кредит
Начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що на початку грудня місто закрило основну суму кредиту та нараховані по ньому відсотки. Цей договір був укладений міською радою у вересні і створив значний тиск на бюджет. За словами посадовця, вільні кошти були перерозподілені на підтримку Сил оборони та розширення фонду допомоги постраждалим від збройної агресії.
У середині листопада 2025 року Сергій Лисак доручив перевірити можливість дострокового погашення позики на 623 млн грн, яку в серпні оперативно взяв колишній мер Геннадій Труханов. Голова МВА зазначив, що місто має власні вільні кошти, тож потреби в додаткових запозиченнях немає.
«Якщо бюджет це дозволяє, жителі Одеси не повинні оплачувати відсотки», — наголосив Лисак. На його переконання, відмова від нових запозичень дозволить уникнути зайвих переплат і ефективніше використовувати кошти громади.
По темі: Кредит замість резервів: навіщо Одесі потрібні 623 мільйони
Чому запозичення стали тягарем для міста
Центр публічних розслідувань провів аналіз кредитної політики Одеси за останні роки. Дослідження показало, що місто систематично брало позики, а обслуговування цих боргів — виплата відсотків — роками покривалося з міського бюджету, фактично за рахунок податків мешканців.
Зокрема, у період з 2006 по 2010 рік на відсотки витратили 144,5 млн грн, а з 2011 по 2013 рік — ще 88,3 млн грн. За час керівництва Геннадія Труханова сума сплачених відсотків сягнула 1 млрд 495 млн грн. В сукупності за майже два десятиліття переплата за кредитами перевищила 1,7 млрд гривень.
При цьому тільки в 2024 році місто не витрачало кошти на обслуговування боргів.
Детальний розгляд цілей запозичень свідчить, що кредити найчастіше були спрямовані не на масштабні інфраструктурні проєкти, а на поточні потреби: ремонти, закупівлю обладнання для комунальних підприємств, встановлення ліфтів, заходи з опалення та підвищення енергоефективності. Іншими словами, на те, що місто має забезпечувати в рамках звичайного бюджетного планування.
У деяких рішеннях прямо вказувалося, що нові позики оформлялись, аби погасити попередні борги. Не було знайдено жодних справді великих інфраструктурних проєктів, які б виправдовували такі системні запозичення.
Депутатка міськради Ольга Квасницька точно охарактеризувала цю політику як «кредити на латання дірок, а не на розвиток».
Попри наявність коштів на рахунках, місто продовжувало брати нові позики. Лише з приходом нового керівництва було проголошено, що Одеса може і повинна обходитися без додаткових кредитів, спираючись на власний бюджет.
Читайте також: 1000-й номер: про видання, яке пережило кризу та стало медіахолдингом
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
