Фестиваль: багато локацій, багато подій
Про намір проведення такого фестивалю «Одеське життя» вже розповідало. Але ж намір – то намір, особливо під час повномасштабної війни. І все ж фестиваль не тільки відкрився, а вже в перший день продемонстрував цікавість до нього одеситів і всіх тих, кому не байдужа історія міста.
Історія міста… Ми ж звикли до іншої дати!.. Та може дійсно прийшов час лікуватися історією?..
Фестиваль – про це. Багато локацій, багато подій…
Сад скульптур Одеського літературного музею не впізнати. Картини майстрів, світлини (мене особливо вразили роботи Людмили Джеваги), копії старовинних карт і ще, ще, ще…
А головне – цікавість тих, хто в перший день фестивалю прийшов познайомитись з усім представленим. А все представлене навіть не перелічити. Бо, здається, кожний крок – ще щось неймовірно цікаве, інколи невідоме…
Картини Людмили Джеваги
О, це невідоме,чи «просто колись почуте»… Група однодумців «Одесі Шістсот», ГО «Незламна молодь», Митецький простір та багато інших дуже довго готувались до цієї дводенної події, аби розказати про Одесу, про яку ми з вами практично не знаємо.
Читайте також: Не 230 років, а 609: чому офіційний вік Одеси не співпадає з історичними документами
До речі, цікаві доповіді-лекції – теж сторінки фестивалю. Вони проходять у залі на першому поверху Літературного музею.
В лекційній залі
Тут все дихає старовинною Одесою…
Спілкуюсь з кураторкою фестивалю, головою громадської організації «Митецький Гарт» Вікторією Кравченко. Питаю про основне: про що можна вже говорити у перший день фестивалю?
Вікторія Кравченко
Вікторія посміхається, зізнається: головне – це людська цікавість. Бо ж люди не тільки прийшли «щось там подивитися», а доторкнутись історії.
Торкнутися історії
До речі, доторкнутись можна було без перебільшення. Бо ж тільки відкрилася локація з артефактами (усі автентичні!), представленими засновником кав’ярні-музею «Стара Одеса» Петром Манелисом, як підійти до неї стало одразу важко.
Локація артефактів із кафе-музею «Стара Одеса»
Люди обступили її з усіх боків (кожний артефакт можна було потримати у руках) і питання «що це?», «як це?» лунали весь час, поки експозиція була на очах. А це ж тільки маленька частина того, що представлена у самому кав’ярні-музеї «Стара Одеса»…
Вікторія Кравченко радіє: такий інтерес людей до власної історії, їхні численні питання і навіть власні пропозиції! Для цього й створювався цей фестиваль, де кожний знаходить щось своє, щось найбільш для нього цікаве, неповторне…
19 травня 2024 року, за останніми історичними даними, Одесі виповнилось 609 років. Перша відома назва міста Кочубеїв (Кочубіїв). Після захоплення його турками воно стало Хаджибеєм. І тільки потім – Одесою.
Ще за темою: Фортеця, порт, зерно: якою була Одеса 609 років тому (фото, ілюстрації)
Боже, яка «складана» тема, скільки суперечок вона викликає!..
А ось цей фестиваль – наче особлива родзинка: познайомтесь з цим, придивіться до цієї старовинної карти, послухайте лекцію Тараса Гончарука чи Віолетти Дідук…
Віолетта Дідук
До речі додамо: це не просто «сухі» лекції, це емоційна цікава розповідь про наше з вами минуле.
Спеціально придивлялась-прислухалась до доповідей істориків та гідів: людська цікавість не спадає…
Фестиваль виявився живим. І це – головне!
Презентації книжок, концертні програми, екскурсія маловідомими музейними артефактами, історичні квести, виставки…
Щось вже відбулось вчора, а щось чекає на вас сьогодні. Бо ж 19 травня фестиваль буде тривати ще цілий день.
копія картини Анатолія Кравченка «Кочубіїв-Хаджибей-Одеса»
До речі, сьогодні має відбутися аукціон, всі зібрані гроші від якого підуть, звісно, на допомогу нашим ЗСУ. Розігруватися буде копія картини Анатолія Кравченка «Кочубіїв-Хаджибей-Одеса»… А ще на вас чекає багато-багато інших цікавих подій.
Фото авторки
