У регіоні Одеської області гідно вшановують пам’ять відважного прокурора Андрія Ковтуна, який поклав життя на вівтар захисту України, майстерно поєднуючи відданість правосуддю з героїчним служінням на передовій. Свою кар’єру Андрій розпочав ще у 2012 році як стажер у прокуратурі Горлівки, згодом продовжив роботу у Вінниці, а починаючи з 2021-го, служив прокурором у відділі Одеської обласної прокуратури. З початком повномасштабної агресії він одразу приєднався до оборонців країни, очолюючи відділення у Роті ударних безпілотників, проте у 2024 році тяжка недуга перервала його шлях, забравши життя цього сміливого воїна.
Андрій Ковтун пройшов непростий, але натхненний шлях від молодого стажера до висококваліфікованого прокурора, віддавши понад десять років невтомній службі справедливості та закону. Кар’єру він розпочав у 2012 році, вступивши на посаду стажера до прокуратури Центрально-Міського району Горлівки в Донецькій області, де з часом посідав ролі слідчого та прокурора, набуваючи неоціненного досвіду.
Починаючи з 2014 року, Андрій перейшов на службу до прокуратур Вінниці – спочатку до Вінницької місцевої, а потім до Вінницької обласної прокуратури, де продовжив удосконалювати свої професійні навички. У 2017 році його винятковий професіоналізм та сумлінність були офіційно визнані Подякою від Генерального прокурора України, що стало яскравим свідченням його видатних здобутків і відданості справі.
З 2021 року Андрій Ковтун працював прокурором у відділі нагляду за дотриманням законодавства під час розслідування злочинів проти життя в управлінні нагляду за діяльністю Національної поліції України та органів, які протидіють організованої злочинності, в складі Одеської обласної прокуратури.
“Андрія Ковтуна колеги згадують як висококласного спеціаліста та людину з відкритим серцем, яка з повною відданістю ставилася до кожної своєї задачі”, – діляться спогадами ті, хто працював поруч з ним.
Коли розгорнулася повномасштабна війна проти України, Андрій не міг стояти осторонь – він обрав шлях активного захисту своєї Батьківщини та близьких, вступивши до лав Збройних Сил. На фронті він мужньо боронив державні кордони, виконуючи обов’язки командира відділення в Роті ударних безпілотних літальних апаратів, де його внесок у боротьбу з ворогом був неоціненним.
У 2024 році Андрій змушений був вести одночасно дві виснажливі боротьби: одну – проти російських окупантів на лінії зіткнення, а іншу – проти підступної важкої хвороби, яка раптово вразила його здоров’я. На жаль, остання з них виявилася непереможною, і недуга передчасно обірвала життя цього незламного захисника. Спогади про Андрія Ковтуна назавжди закарбуються в серцях його колег, друзів і всіх тих, хто мав честь знати його як непохитного представника правосуддя та хороброго бійця, який до останнього подиху залишався вірним служінню Україні.
Редакція висловлює щирі співчуття родині та близьким загиблого героя.
