Одеська логістика в кризі: як проблеми Дунаю та портів поглиблюють падіння ВВП України

Одеська логістика в кризі: як проблеми Дунаю та портів поглиблюють падіння ВВП України

У 2026 році український ВВП може скоротитися на 0,4%, прогнозує Національний банк. Експерти допускають падіння до 1,1% через удари по інфраструктурі, проблеми з портами та скорочення експорту. Водночас аграрний сектор і оборонна промисловість частково стримують спад.

Українська економіка у 2026 році знову демонструє ознаки стагнації. Російські атаки по енергетичній інфраструктурі, виробництву та логістиці, а також проблеми з морськими перевезеннями посилили тиск на бізнес.

Державна служба статистики у листопаді повідомила, що у третьому кварталі ВВП скоротився на 0,7% у річному вимірі. Порівняно з другим кварталом, з урахуванням сезонного чинника, падіння становило 0,5%.

Національний банк також переглянув власний прогноз. Якщо у липні регулятор очікував зростання економіки на 1,8%, то тепер прогнозує падіння на 0,4% за підсумками року.

Згідно з інфляційним звітом НБУ, російські атаки стали одним із ключових негативних чинників. Через них Україна могла втратити 1,9% ВВП.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що спад охопив майже всі галузі. Найбільше постраждали підприємства, які опинилися під ударами, а також компанії, залежні від морського експорту.

За даними Державної митної служби, у третьому кварталі експорт товарів скоротився на 17,5%. Імпорт, навпаки, зріс на 23,3%.

«Реальний сектор знижується. Дані за вересень: промисловість загалом – мінус 5,7%, металургія – мінус 56%, нафтопродукти – мінус 30%, одяг – мінус 25%, переробка – мінус 8%, будівництво – спад майже 10%, вантажоперевезення – теж у мінусі через вибиту логістику, енергетика теж вибита – обвал у 23%, фармацевтика – мінус 15,8%. Найбільші втрати у тютюнових виробах – мінус 79% рік до року», – перелічує Андрій Шевчишин.

На показники будівельної галузі впливають не лише руйнування. Під час повітряних тривог роботи на майданчиках зупиняються, що додатково скорочує обсяги виробництва.

Водночас окремі сегменти економіки зберігають позитивну динаміку. За словами Шевчишина, зростають аграрний сектор, роздрібна торгівля та оборонно-промисловий комплекс.

«Зростаючі показники – це аграрка і роздрібні продажі, а найбільш динамічний сектор – ВПК, хоча дані по ньому закриті. Але ми бачимо дані по машинному устаткуванню та іншим опосередкованим показникам, і там зростання на десятки відсотків. А у АПК плюс невеличкий – 1,3%. Це завдяки високому врожаю, який ми, втім, не змогли вивезти. Роздрібні продажі у третьому кварталі – це лідер з 6,3% зростання. Проте є очікування, що роздрібні продажі поступово будуть скорочуватись», – говорить аналітик.

Торговельний дефіцит та імпорт
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран закликає оцінювати економічні показники з урахуванням умов війни. За його словами, війна здатна одночасно спричиняти падіння виробництва та стимулювати окремі сегменти економіки.

Експерт наводить приклади інших держав. У США під час Другої світової війни реальний ВВП у 1939–1944 роках зріс приблизно на 72%. У Великій Британії з 1939 до 1943 року він збільшився на 26%. Водночас у Радянському Союзі між 1940 і 1942 роками ВВП скоротився приблизно на 34%, після чого почав відновлюватися.

Прогноз НБУ щодо падіння українського ВВП на 0,4% Непран вважає обґрунтованим з огляду на поточні обставини. Найскладнішою, за його оцінкою, залишається ситуація у традиційних промислових секторах.

«Металургія та видобувна промисловість втратили частину підприємств через руйнування й окупацію; на решту тиснуть витрати на енергію та логістику. Серйозно постраждала хімічна промисловість, зокрема виробництво добрив. Водночас накопичені втрати з 2022 року не слід автоматично вважати новим внеском у спад саме 2026 року», – наголошує Михайло Непран.

Додатковим чинником ризику залишається значний торговельний дефіцит. За дев’ять місяців 2026 року Україна експортувала товарів приблизно на 29,6 млрд доларів, а імпортувала – на 75,1 млрд. Від’ємне сальдо сягнуло близько 45,5 млрд доларів.

Водночас Михайло Непран не вважає ці показники автоматичною ознакою катастрофи. Значну частину імпорту становлять машини, енергетичне обладнання, комплектуючі, пальне, а також товари для оборони та відновлення.

Такий імпорт підтримує внутрішнє виробництво. Водночас він збільшує попит на іноземну валюту та створює додатковий тиск на курс гривні.

«Міжнародне фінансування підтримує державні фінанси, резерви та можливості НБУ згладжувати коливання курсу. Допомога не усуває торговельний дефіцит, але пом’якшує його фінансові наслідки, – пояснює Михайло Непран. – Ризик полягає насамперед у можливих затримках або скороченні зовнішньої допомоги на тлі руйнування виробництва».

Аграрний сектор залежить від експорту
Експерти вважають аграрну галузь одним із головних чинників, які визначатимуть динаміку ВВП до кінця року. Важливе значення матиме не лише обсяг урожаю, а й можливість його вивезення.

Михайло Непран називає аграрний сектор основним джерелом товарного експорту України. За дев’ять місяців 2026 року продовольчий експорт становив майже 17 млрд доларів. Експорт металів і виробів із них за цей період склав близько 2,9 млрд доларів.

«Але аграрії залежать від морської логістики, світових цін, урожаю та доступу до зовнішніх ринків», – уточнює представник Торгово-промислової палати.

Завідувач відділу міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький також наголошує на ролі аграрного експорту.

«За результатами 2025 року, частка агропродовольчої продукції склала близько 56% всього експорту України. У І півріччі 2026 року вона перевищила 59%. А за січень-вересень нинішнього року цей показник склав понад 57%», – зазначає він.

Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ІАЕ Олександр Захарчук нагадує, що після падіння на 28,8% у 2022 році українська економіка почала поступово відновлюватися. Значну роль у цьому процесі відіграв агропромисловий комплекс.

«У 2025 році номінальний ВВП України досяг 8,9 трлн грн, або близько 214,2 млрд дол., продемонструвавши реальне річне зростання на рівні 1,8% у порівнянні з 2024 роком. За прогнозами науковців ІАЕ, у 2026 році номінальний показник очікується в межах 210-220 млрд доларів», – прогнозує Олександр Захарчук.

За його словами, аграрний сектор разом із переробкою формує від 15% до 20% українського ВВП. Тому проблеми галузі безпосередньо впливають на загальні економічні показники.

Врожай у 2026 році очікується значним. Станом на 2 листопада аграрії зібрали близько 62,2 млн тонн зернових та олійних культур. Це на 9,6% більше, ніж торік.

Урожайність основних культур зросла на 10–20%. Міністерство аграрної політики прогнозує валовий збір зернових та олійних на рівні 82 млн тонн.

Однак блокування морських портів та інші логістичні труднощі не дають аграріям повною мірою скористатися результатами врожайного року. Через це високі обсяги збору не гарантують зростання галузі та економіки загалом.

Логістика стримує експорт
Олександр Захарчук зазначає, що основні втрати український ВВП зазнає через труднощі з транспортуванням, зберіганням і реалізацією аграрної продукції.

«Негативний чинник полягає в тому, що з серпня 2026 року регулярного експорту агропродукції з глибоководних портів фактично немає, а альтернативні маршрути покривають лише 45-50% від потреби», – говорить експерт.

Проблеми загострилися 22 липня 2026 року. Тоді значна частина судновласників припинила заходити до портів Великої Одеси. До цього через них проходило близько 90% експорту зерна, олійних культур та продуктів їхньої переробки.

У першому півріччі 2026 року альтернативні маршрути, зокрема Дунай, забезпечили перевезення 2,7 млн тонн аграрної продукції. Через порти Великої Одеси за цей період експортували 24,6 млн тонн.

Найбільше скорочення припало на серпень. Тоді експорт водними шляхами зменшився до 0,9 млн тонн, або на 84%. У вересні показник частково відновився до 2,4 млн тонн, що становило 46% від необхідного потенціалу.

«У жовтні очікуваного нарощування не відбулося. Станом на 30 жовтня, від початку 2026-2027 маркетингового року (триває з 1 липня 2026-го по 30 червня 2027 року) експортовано 6,5 млн тонн зернових, що на 29,3% менше, ніж торік», – каже Олександр Захарчук.

Додаткові труднощі створює обміління Дунаю. Влітку учасники ринку розраховували на підвищення рівня води восени, але цього не відбулося.

«У липні рівень Дунаю в Румунії впав до найнижчої позначки за останні 30 років, а в середині вересня судноплавство річкою було фактично паралізоване. Станом на кінець жовтня навігація на трьох рукавах дельти залишалася ускладненою», – зазначає експерт.

Через це очікуване покращення логістики перенесли на кінець року. Порт Констанца, куди вантажі надходять через Дунай, має резерв потужностей. Його термінали могли б приймати ще на 20% більше зерна, однак низький рівень води обмежує такі можливості.

«Таким чином, навіть часткове пожвавлення експорту в четвертому кварталі 2026 року лише незначно скоригує втрати річної ВВП поточного року та зупиниться на приблизно нульовому прирості до показника ВВП 2025 року», – прогнозує Олександр Захарчук.

Окремою проблемою експерт називає нестачу обігових коштів у сільгоспвиробників. Через це під урожай 2027 року площі посівів кукурудзи можуть скоротитися вдвічі, а озимої пшениці – на 17–20%.

Таке скорочення здатне вплинути на динаміку ВВП у 2027 році. Водночас світові ціни на зерно зростають, що збільшує потенційну виручку експортерів. Проте цей ефект не компенсує високі витрати на транспортування.

«Вимушене використання альтернативних експортних маршрутів до європейських портів збільшує логістичні витрати на 50-60 доларів за 1 тонну, знижуючи до мінімуму рівень прибутковості», – пояснює Богдан Духницький.

Таким чином, сприятлива світова кон’юнктура не дає Україні повною мірою скористатися зростанням цін. Висока вартість логістики зменшує економічний ефект від експорту.

Оборонна промисловість підтримує економіку
Оборонно-промисловий комплекс залишається одним із небагатьох секторів, які демонструють реальне зростання. Водночас оцінити його масштаби складно через закритість статистики.

Очікуваний експорт оборонної продукції поки не став повноцінним джерелом валютних надходжень. Він міг би частково компенсувати втрати важкої промисловості, але для цього потрібне подальше відкриття відповідного напрямку.

«Стримують спад ВВП оборонні замовлення, робота підприємств, які забезпечують армію, і відновлення інфраструктури. ВПК створює внутрішню додану вартість уже сьогодні, – вважає Михайло Непран. – Контрольоване відкриття оборонного експорту – важливий шанс. Але дозвіл на експорт ще не дорівнює фактичним великим валютним надходженням. Чи здатен ВПК у майбутньому замінити металургію як експортну опору – відкрите питання».

Експерт називає поточні зміни «парадоксом війни». За його оцінкою, скорочується стара сировинно-експортна модель, водночас формуються технологічні підприємства, які працюють зі складнішою продукцією та більшою доданою вартістю.

Михайло Непран наголошує, що йдеться про початок структурної перебудови, а не про завершений процес. Результат залежатиме від безпекової ситуації, державних замовлень, зовнішнього фінансування та доступу до ринків.

Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко наводить непрямі показники розвитку ВПК. У липні голова НБУ Андрій Пишний оцінював внесок оборонної промисловості у зростання реального ВВП 2026 року приблизно в 1,4%. Тоді Нацбанк прогнозував загальне зростання економіки на 1,8%.

Яким буде фактичний внесок оборонки за підсумками року, наразі оцінити складно. Водночас динаміка контрактів свідчить про подальше розширення галузі.

«За перше півріччя Агенція оборонних закупівель уклала з українськими виробниками контракти на озброєння й військову техніку майже на 400 млрд грн. А в жовтні Міноборони повідомило, що від початку року Агенція вже замовила на 54% більше FPV-дронів, ніж за весь 2025-й, – зазначає Ігор Федірко. – Оборонна промисловість може стати однією з опор зростання й компенсувати частину втрат, яких зазнають металургія та інші галузі. Виробничий потенціал ВПК на 2026 рік оцінювали у 50-55 млрд доларів».

Оборонні замовлення створюють додатковий ефект для суміжних підприємств. Серійне виробництво забезпечує роботою не лише завод-виробник, а й постачальників комплектуючих, матеріалів та обладнання.

Водночас галузь потребує стабільних замовлень з боку держави та міжнародних партнерів. Без довгострокових контрактів підприємствам складніше планувати виробництво та інвестиції.

ВПК також формує значний попит на іноземну валюту. Українські виробники закуповують за кордоном електроніку, оптику та частину виробничого обладнання. Це впливає на торговельний баланс і створює тиск на гривню.

«Зараз українські оборонні виробники витрачають більше валюти на імпортні комплектуючі й обладнання, ніж отримують від комерційного експорту. Основний покупець для галузі – українське військо. Щоб виконувати його замовлення, компанії закуповують за кордоном електроніку, оптику та частину виробничого обладнання. Оборонний сектор забезпечив основний приріст попиту на валюту влітку та у вересні», – визнає Ігор Федірко.

За його словами, у жовтні Україна отримала 1,24 млрд євро кредиту Європейського Союзу. Кошти призначені для закупівлі українських дронів, перехоплювачів, боєприпасів до безпілотників і ракет.

Голова Української ради зброярів посилається на оцінку Національного банку, згідно з якою посилення російських атак і блокада портів можуть погіршити торговельний баланс України у 2026 році на 6,6 млрд доларів.

Він вважає, що оборонна промисловість здатна частково компенсувати цей ефект, навіть якщо для цього збільшиться імпорт комплектуючих.

«Виробник може імпортувати більше компонентів і збільшувати свій внесок у ВВП. Якщо компанія купує оптику за кордоном, а в Україні розробляє, збирає й випробовує готовий виріб, вартість оптики враховують в імпорті, а додану вартість, створену тут, – в українському ВВП», – пояснює Ігор Федірко.

Якщо держава та міжнародні партнери до кінця року збільшать замовлення для українського ВПК і розширять експорт, падіння ВВП може виявитися меншим. У 2027 році це також могло б підтримати відновлення економіки.

Прогнози на 2027 рік
Національний банк очікує, що за підсумками 2026 року ВВП скоротиться на 0,4%. Регулятор розраховує на поступове покращення логістики, тому у 2027 році прогнозує зростання економіки на 0,4%.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає цей прогноз надто оптимістичним. За його оцінкою, у четвертому кварталі 2026 року реальний ВВП може скоротитися на 3–4%.

«В мене гірші очікування. Ми будемо з реальним ВВП мінус 3-4% у четвертому кварталі поточного року. Відповідно, по року ми вийдемо на показник мінус 1,1%, а не 0,4%, як очікує НБУ. Зі спадом у наступному році, якщо нічого не зміниться», – каже аналітик.

Михайло Непран також закликає обережно оцінювати перспективи 2027 року. Він наголошує, що прогноз НБУ залежить від покращення логістики та стабілізації ситуації.

«Щодо 2027 року я був би обережним з оптимізмом. НБУ прогнозує зростання ВВП лише на 0,4%, при чому очікує певного поліпшення логістики. Якщо інтенсивність обстрілів, проблеми зі світлом, пальним і морськими перевезеннями збережуться, реалістичним ризиком залишаються стагнація або новий спад. Водночас оборонне виробництво, відновлення та нові технологічні підприємства можуть частково компенсувати втрати», – зазначає він.

2026 рік може стати другим після 2022-го за масштабом втрат для українського ВВП. Водночас аграрний сектор, оборонна промисловість і міжнародна підтримка стримують глибше падіння. Чим нижчим залишається власний ВВП України, тим більшою буде залежність держави від зовнішнього фінансування. Нерегулярність такої допомоги може стати одним із ключових ризиків для економіки у майбутньому.

Створено за матеріалами: bessarabiainform.com