Ключові моменти:
- Мішки з піском чинять тиск на пам’ятник Дюка де Рішельє, що призводить до тріщин, корозії, появи патини та просідання фундаменту.
- Описано хронологію захисних заходів навколо скульптури.
- Наслідки використання мішків: щільний контакт без вентиляції; пісок працює як абразив, а всередині накопичується волога й мох, формуючи нову екосистему.
- Позиції чиновників щодо ситуації.
- Вимоги експертів: невідкладне прибирання мішків, залучення реставраторів для оцінки пошкоджень та розробка плану дій.
«Захисники» ризикують зруйнувати символ міста
За повідомленнями місцевих видань, пам’ятник Дюку де Рішельє — одна з головних візитівок Одеси на Потьомкінських сходах — наразі під загрозою через спосіб його тимчасового захисту. Мішки з піском, якими вкривали скульптуру на початку повномасштабного вторгнення, зараз вкрилися мохом, перетворилися на вологу масу й створюють значний тиск на бронзову композицію.
Ситуація почала розгортатися ще в березні 2022 року. Спочатку волонтери, а згодом і місцева влада доставили близько 3,5 тисячі мішків піску (приблизно 95 тонн). У грудні частину пошкоджених мішків забрали, пам’ятник помили й додали ще близько 3 тисяч мішків (ще 90 тонн), щільно поклавши їх без вентиляційних зазорів біля самої бронзи. В результаті сумарне навантаження сягнуло близько 185 тонн — матеріал швидко ввібрав вологу, ущільнився й ще більше зріс у вазі.
Спеціалісти з охорони пам’яток звертають увагу на критичну помилку в такому підході: безпосередній контакт мішків із металевою поверхнею без вентиляції шкодить твору. Волога важкість тягне вниз виступаючі елементи, що вже призвело до появи тріщини в руці Дюка. Крім того, пісок у мішках діє як шліфувальний матеріал, пришвидшуючи корозійні процеси та формування патини. Усередині утвореного «саркофага» виникла волога, слизька маса з мохом, де розвинулася власна мікроекосистема.
Водночас чиновники демонструють обережні формулювання. Начальниця обласного управління охорони культурної спадщини Олена Воробйова називає ці роботи «заходами захисту», заперечує щільність створеного бар’єра та спирається на плани майбутньої реставрації. Міська рада наголошує, що діяла за рекомендаціями фахівців із безпеки й досвідом інших міст.
Проте фахівці з інших регіонів висловлюють серйозні застереження. Зокрема, Анатолій Ізотов, головний архітектор столичного заповідника «Стародавній Київ», який кілька років працював в Одесі, попереджає: у разі прицільних ударів по портовій інфраструктурі в 2026 році наявний масив піску лише посилить ударну хвилю і може додатково придавити пам’ятник. Він радить тимчасово демонтувати скульптуру та помістити її у сховище задля безпеки.
Існує й низка додаткових ризиків: схил біля Потьомкінських сходів перебуває у стані, близькому до зсувонебезпечного, ливнева каналізація приблизно за 20 метрів від об’єкта забита й перетворює ґрунт на болото, а під вагою піску можлива поступова просадка фундаменту. Відмінною практикою стало те, що бюст Пушкіна не вкривали піском — міська влада визнала його «гідротехнічною спорудою», яка не витримає додаткового навантаження.
Експертна позиція лаконічна: мішки слід прибрати негайно, запросити реставраторів для повної діагностики пошкоджень (корозія, тріщини, стан фундаменту) і розробити спеціалізований план робіт з урахуванням охоронних норм та безпеки пам’ятки.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
