Пожежа в порту після атаки. Ілюстративне фото: Олег Кіпер/Telegram
Росія посилила тиск на порти Одеси та Чорноморська: від початку року кількість атак уже перевищила показники за весь 2025 рік. Головними засобами загрози залишаються безпілотні апарати та обстріли з моря. Українські підрозділи нарощують протиповітряні можливості та адаптують систему оборони під нові виклики.
Про це в ефірі програми День.LIVE розповів представник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Обстріли портів
Інтенсивність ударів по портовій інфраструктурі південного регіону зросла. Якщо у 2025 році фіксували близько 150 таких випадків, то зараз їх налічується понад 180. Противник активно використовує безпілотники та масовані атаки, внаслідок чого під загрозою перебувають передусім Одеса та Чорноморськ. У відповідь українські сили посилюють оборонні заходи: збільшують чисельність мобільних вогневих груп, комплектують екіпажі перехоплювальних дронів і нарощують засоби радіоелектронної боротьби. За оцінками, ефективність знищення цілей зросла приблизно на 25–35%. Робота над підвищенням захищеності триває постійно через регулярність атак.
Атаки з моря
Хоча російський флот рідко виходить у відкрите море, морський напрямок залишається критично небезпечним. Удари найчастіше завдають дрони та авіація з півострова Крим, через що Одеса опиняється в епіцентрі цих атак. Українським військам доводиться одночасно діяти на морі, у повітрі та на суші.
“Військово-морські сили фактично працюють у всіх трьох стихіях, щоб збивати дрони. Ми першими зустрічаємо безпілотні апарати, оскільки Одеса межує з морем, тому для зменшення наслідків їхніх ударів ми діємо й безпосередньо в морі. Також підключені повітряні та наземні засоби”, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Повністю перекрити небо над містом наразі неможливо: відкритий морський напрямок створює додаткові уразливості для оборони. Противник постійно коригує тактику, шукаючи слабкі місця, тому напади залишаються регулярними.
Морські дрони
Україна активно працює над розвитком безпілотних систем для протидії атакам. Морські дрони використовують як носії озброєння та як платформу для інших безпілотних комплексів — це дає змогу діяти на відстані й перехоплювати цілі ще над морем. Водночас такі технології вимагають часу для повноцінного впровадження.
“Дрони — це не лише корпус, пропелери, силова установка й озброєння. Тут важливі зв’язок, телеметрія та навігація. Є багато аспектів, які потрібно ретельно протестувати, щоб усе працювало коректно, бо це доволі складна й штучна техніка”, — зауважив Плетенчук.
Розробки в цьому напрямі продовжуються, і нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікують, що з часом такі системи краще перехоплюватимуть цілі над морем, хоча швидких проривів поки не прогнозують.
Мінна небезпека
Окремою проблемою залишається мінування прибережної зони. Частина мін, залишених із попередніх періодів, досі становить загрозу: вони можуть зміщуватись під впливом течій, що ускладнює їхнє виявлення і створює ризики для судноплавства.
“Ми зустрічаємо міни, які датуються Другою і навіть Першою світовою війною. Їхня кількість у акваторії досить значна, і з наслідками ми боремося постійно, враховуючи, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися”, — пояснив Плетенчук.
Роботи з розмінування тривають постійно: лише минулого року було знешкоджено близько півсотні мін. Військові й досі регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети, тож ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.
Нагадаємо, що у ніч на 23 березня противник завдав чергового масованого удару по регіону з використанням ударних безпілотників: найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.
Також повідомлялося, що вдень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Метою окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. На місці зафіксували значні руйнування: удар пошкодив приміщення, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.
Створено за матеріалами: novyny.live

