Чому ідеально для Києва, але погано для півдня та півночі?
Територія України охоплює понад один часовий пояс. Умовно, у Харкові та в Ужгороді схід і захід сонця відбуваються з різницею майже в годину. Тому Україна потребувала компромісного часу. І це стало ще однією причиною переведення годинників.
Сьогодні, на думку біологині Ольги Маслової, ідеальний сценарій — перейти на зимовий час з урахуванням потреб самих західних і самих східних регіонів країни. Тобто — дозволити жителям Закарпатської та Харківської областей адаптувати свою соціальну активність до астрономічного часу. Наприклад, розпочинати шкільні заняття та робочий день раніше чи пізніше. Для цього слід орієнтуватися насамперед на рух Сонця, а не на годинник.
Читайте також: Скасування переходу на «літній» і «зимовий» час не буде – ЗМІ
— Знайти оптимальний соціальний час для всієї України не вдасться. Для Києва та умовного центру країни зимовий час — ідеальний. Але для інших регіонів слід ухвалювати індивідуальні регіональні рішення, — радить фахівець.
Вчені проти літнього часу
Переведення годинника на літній час — небажане, вважають біологи. Практично усі живі істоти мають так званий біологічний годинник, що залежить від обертання Землі. Він контролює добові ритми, обмін речовин. І різкі зміни в біоритмах завдають здоров’ю шкоди.
— Коли ми говоримо про переведення годинників на літній час — то, по суті, забираємо годину сну, — вважає Ольга Маслова. — Близько тижня йде на адаптацію до нового часу. Але це — не тільки про сон, а й, наприклад, про ритми шлунково-кишкового тракту. Будь-які втручання, розсинхронізації — не корисні для нас.
Перехід на літній час, коли ранок стає темнішим, а вечір — світлішим, може порушити цикл сну та неспання, вважають експерти з питань сну. Ймовірний результат — ранкова втома і бадьорий вечір.
До того ж зазначають фахівці, під час переходу із зимового на літній час збільшується частота ДТП.
За світло заплатимо більше?
На сучасному рівні технологій жодної доцільності в переході на літній час уже давно не було, стверджують українські експерти. До того ж одне з важливих запитань, на яке сьогодні немає відповіді, — хто буде перепрограмовувати електронні лічильники електроенергії, які надають пільгові години електроспоживання.
По-перше, зазначає експерт з енергоефективності Ігор Черкашин, розпломбувати кожен із десятків тисяч лічильників, перепрограмувати і знову запломбувати — це величезна робота. І в Україні просто немає стільки інспекторів. По-друге, компанії всі ці витрати, з великою ймовірністю, закладуть у тариф. Тож зрештою за все заплатить споживач.
У протиріччі з ЄС?
За словами президента Академії наук вищої школи Олександра Наконечного, відмовившись від переходу на літній час, Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС.
Читайте також: Світанок — о 3, темрява — о 4: які ще сюрпризи на нас чекають із переходом на зимовий час
— Попри впровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним. Тому провідні держави світу продовжують практикувати переведення годинникових стрілок на годину вперед у літні місяці. Так чинять у багатьох штатах США, провінціях Канади, Великій Британії та всіх без винятку державах ЄС, — зазначили вчені.
Що говорять про скасування літнього часу
Володимир В’ятрович, екс-голова Інституту національної пам’яті:
По-перше, це рішення означає, що сонце влітку вставатиме ледь не о третій годині, а в жовтні темрява наступатиме ще під час робочого дня. По-друге, через це значно збільшаться витрати енергії, з якою у нас і так катастрофа. По-третє — це відвертий розворот у цьому питанні від Євросоюзу до росії та країн Азії й Африки».
Сергій Сидоренко, редактор ЗМІ «Європейська правда»:
Це ж «круто», що наступного року на роботу треба буде їхати тоді, коли сонце майже в зеніті — на 10 ранку за нинішнім часом».
Віктор, військовослужбовець:
Енергетикам заздрю — на них чекають надприбутки. Жителям східної України — співчуваю».
Юрій Карлович, одесит:
Потрібно було залишити літній час. А так взимку в центрі країни о 16 годині вже темно. А на сході — ще раніше. Треба максимально ефективно використовувати світлий час доби».
Лікарі попереджають
Вікторія Корошніченко, сімейний лікар одеського центру ПМСД № 5:
— Перехід на зимовий час може порушити циркадні ритми — внутрішній годинник людини, що регулює сон, настрій та енергію. Зміна часу на годину назад може призводити до дезорієнтації організму. Сонячне світло впливає на вироблення мелатоніну та серотоніну — гормонів, які регулюють настрій
і сон. Тобто відсутність достатньої кількості природного освітлення взимку може посилювати відчуття втоми, депресію і призводити до зниження мотивації, тривожних розладів і стресу. Порушення сну та зміни у біоритмах можуть впливати на працездатність і здатність зосереджуватись. Перехід на зимовий час може впливати на фізичне здоров’я, підвищуючи ризик серцево-судинних захворювань, таких як інсульт
і серцевий напад.
Для зменшення негативного впливу ми, сімейні лікарі, рекомендуємо дотримуватись регулярного режиму сну, використовувати додаткове штучне освітлення в приміщенні, проводити більше часу на свіжому повітрі та займатися фізичними вправами.
Костянтин Шевченко-Бітенський, доктор медичних наук, лікар-психіатр:
— Взагалі люди у віці до 30 років, здорові, життєрадісні, не відчувають отих переходів. Якщо ми говоримо про людей більш старшого віку — вже сформованих, зі своїми звичками та набором проблем зі здоров’ям, — вони можуть відчувати ломоту в суглобах, головний біль.
Якщо говорити про перехід на літній час, то від нього страждали люди, схильні до депресії або ті, хто вже має депресію. Гормон кортизол, відповідальний за ці стани, атакував їх вранці раніше. І це матиме місце знов у тому випадку, якщо приймуть рішення про повернення до літнього часу.
Підготували: Вероніка ПОЛІЩУК, Світлана КОМІСАРЕНКО
