Сьогодні виповнюється 12 років від масових сутичок в Одесі, які завершилися загибеллю десятків людей і стали одним із найтрагічніших епізодів на початку російсько-українського конфлікту. Після тривалих розглядів Європейський суд з прав людини встановив: Україна не виконала свій обов’язок із захисту життя людей у ті дні. Це рішення стало важливим кроком для осмислення подій 2 травня 2014 року, адже суд дійшов висновку, що держава не змогла ані запобігти насильству, ані адекватно відреагувати, коли ситуація вийшла з-під контролю. Водночас ЄСПЛ підкреслив, що не слід розглядати ці події у відриві від ширшого контексту — зокрема інформаційного та політичного тиску з боку Росії, яка вже анексувала Крим і впливала на напруження на півдні та сході України.
День, який починався як марш
Ранок і перша половина дня 2 травня в Одесі не передбачали трагедії. У місті був анонсований марш “За єдність України”, до якого мали приєднатися проукраїнські активісти та футбольні вболівальники. Подібні акції вже проходили раніше, але напруга між різними групами залишалася високою. За журналістськими реконструкціями, хода розпочалася близько 15:00 і до неї долучилися не лише місцеві активісти, а й ультрас. У той же час проросійські учасники антимайдану, що перебували на Куликовому полі, також почали мобілізацію. Попри домовленості уникати конфронтації, частина проросійсько налаштованих людей вирішила діяти агресивніше — перший сигнал, що ситуація може вийти з-під контролю.
Перші сутички: місто занурюється в хаос
Конфлікт почався в центрі — на Грецькій площі. Спершу це були локальні зіткнення, які проте швидко переросли у масштабне протистояння. За даними незалежного розслідування “Групи 2 травня”, учасники почали використовувати каміння, палиці, петарди й “коктейлі Молотова”, а пізніше з’явилися й повідомлення про застосування вогнепальної зброї. Саме в центрі міста з’явилися перші загиблі — смертельні поранення люди отримали ще до подій на Куликовому полі. Сутички тривали кілька годин: місто фактично втратило контроль над ситуацією, натовпи рухалися вулицями, з’являлися й зникали барикади, а правоохоронці не змогли чітко розділити сторони. У цей момент стало видно, що конфлікт вже виходить за межі звичайного протесту і перетворюється на широкомасштабну вуличну сутичку.
Перелом: натовп іде на Куликове поле
Ближче до вечора проукраїнські активісти та футбольні фанати почали витісняти антимайданівців із центру. Частина проросійських учасників відступила на Куликове поле, де розташовувався їхній табір. Цей рух став ключовим поворотним моментом. Саме на Куликовому полі розгорнулися події, що згодом переросли в трагедію. За хронологією “Групи 2 травня”, до вечора на площі збиралися значні групи людей з обох сторін. Деякі антимайданівці укріпилися в Будинку профспілок, використовуючи його як укриття та оборонну позицію. Всередину приносили барикади, пляшки із запалювальною сумішшю, медикаменти й облаштовували імпровізовані пункти допомоги — все це свідчило про підготовку до тривалого протистояння.
Пожежа: момент, коли ситуація стала неконтрольованою
Приблизно о 19:40–19:45 напруга досягла піку. За реконструкціями подій, в будівлі та поблизу неї активно застосовувалися “коктейлі Молотова” з обох боків. Вогонь спалахнув майже одночасно в кількох місцях — зокрема біля входів і на нижніх поверхах. Пожежа у Будинку профспілок 2 травня 2014 року, Слово і Діло Далі події розвивалися стрімко: в будівлю почав поступати густий дим, температура всередині швидко зростала, а сходові клітини перетворилися на пастки. За журналістськими розслідуваннями, більшість загиблих померли не від прямого вогню, а через отруєння чадним газом. Дехто намагався врятуватися, вистрибуючи з вікон; на відео й у свідченнях видно, як люди кличуть на допомогу з вікон, а інші намагаються дістатися до них за допомогою драбин і підручних конструкцій. Пожежа у Будинку профспілок 2 травня 2014 року, Думська
Запізніла допомога
Окремим і ключовим у рішенні суду питанням стала реакція служб. За встановленими даними, пожежні підрозділи прибули із затримкою — частину часу було втрачено через організаційні збої та відсутність оперативної координації. Саме це, поряд із бездіяльністю поліції, стали головними аргументами Європейського суду з прав людини: держава не зробила всього, що могла і повинна була зробити для порятунку людей. Суд наголосив, що навіть у складних умовах політичної кризи влада мала діяти рішучіше та ефективніше.
Що встановив суд через роки
У своєму рішенні ЄСПЛ констатував: Україна порушила положення Європейської конвенції про захист права на життя. Йдеться не про те, що держава організувала події, а про те, що вона не змогла запобігти насильству, не відреагувала належним чином і не провела повноцінного розслідування. Суд також окремо відзначив роль Росії: агресивна пропаганда і дезінформація значною мірою сприяли радикалізації обстановки. Це співпадає з висновками журналістів і аналітиків: події в Одесі частково вписувалися в ширшу гібридну війну й інформаційний тиск. Пожежа у Будинку профспілок 2 травня 2014 року, Думська
Попри роки розслідувань, події 2 травня 2014 року досі не мають остаточної юридичної крапки. Частина підозрюваних залишила країну, деякі кримінальні провадження розвалилися в судах, і суспільство не отримало однозначних відповідей. Ця трагедія залишається болючою темою для Одеси та всієї України: вона показала, як швидко політична напруга, інформаційний вплив і слабкість інституцій можуть призвести до катастрофи.
Тож сьогодні, 2 травня 2026 року, країна вшановує 12-ті роковини цієї страшної події. Пожежа й насильницькі дії стали причиною загибелі 48 людей. Світла пам’ять кожному і кожній…
Створено за матеріалами: 048.ua
