Ключові моменти:
- Не вся паводкова вода дісталася Куяльницького лиману
- Для відчутного опріснення потрібно близько 40–60 млн куб. м води
- Весняний паводок міг принести приблизно 10 млн куб. м
- Такі масштабні повені трапляються рідко — нечасті епізоди не вирішать проблему стабільно
Науковці кажуть, що весняна повінь не забезпечила відновлення Куяльника
Після багатосніжної зими й раптового потепління у верхів’ях степових річок Одещини з’явилися значні потоки води. Пересохлі русла заповнилися, деякі ставки ожили, а місцями паводок навіть підмивав і руйнував старі дамби. На фоні цих подій міг скластися оптимістичний образ: начебто Куяльницький лиман отримав шанс на природне відновлення. Проте експерти залишаються обережними у висновках.
За словами Олега Деркача, головна перешкода — неможливість вільного пропуску води до самого лиману. Русло Великого Куяльника давно замулилося та заросло очеретом, через що значна частина паводкових потоків затримується в притоках, утворюючи заводі й розливи, замість того щоб доходити до водойми.
Навіть та вода, що все ж дісталася до лиману, виявляється недостатньою для радикальної зміни його солоності. За оцінками науковця, щоб помітно опріснити Куяльник, потрібно приблизно 40–60 мільйонів кубометрів прісної води. Натомість цьогорічний паводок міг додати близько 10 мільйонів кубометрів — у кілька разів менше від необхідного обсягу.
Для порівняння: приблизно такий самий обсяг води надходить у лиман через гідротехнічну споруду, якою скидають морську воду в період з грудня по травень. Весняний приплив був значно коротшим і не створив тієї тривалої й масової подачі прісної води, яка могла б системно знизити солоність.
Крім того, подібні повені відбуваються не щороку — орієнтовно раз на 10–12 років або рідше. Тому сподіватися на паводки як на постійний природний механізм порятунку Куяльницького лиману не варто.
Водночас невелике поповнення водойми відбувається й за відсутності потужних весняних розливів. Як зазначає Олег Деркач, торік після однієї осінньої зливи рівень води в лимані підвищився на близько 15 см, а солоність знизилась із приблизно 300 до 180 проміле. Окрім паводкових стічних вод, лиман живлять малі притоки, підземні води та морська вода в ті періоди, коли її солоність є прийнятною для змішування.
Отже, паводок дав короткочасне полегшення, але не вирішив багаторічних проблем водного балансу. Науковці підкреслюють: без системних заходів і продуманого водного менеджменту стабільного відновлення Куяльницького лиману досягти навряд чи вдасться.
Детальніше про ситуацію з річками довкола Куяльницького лиману та стан самого водоймища йшлося в матеріалі: «Велика вода в степових річках: чи врятує Куяльницький лиман весняний паводок?»
Раніше також повідомляли, що Куяльник наповнився пластиком і добривами, які принесли у лиман паводкові води.
Повідомлення «Паводок на Одещині не врятував Куяльницький лиман: що кажуть науковці» було опубліковане раніше.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
