Ключові моменти:
- Вулиця, що раніше носила ім’я радянського маршала Родіона Малиновського, більше не значиться на карті Одеси — її перейменували в рамках деколонізації.
- Новою назвою стала вулиця Олексія Вадатурського — засновника компанії «НІБУЛОН», який відродив річкову логістику і продовжував роботу навіть під час воєнних дій.
- Ідеї Вадатурського — від концепції «кавунової баржі» до масштабних проєктів із розвитку судноплавства на річках — змінили підхід до перевезень в Україні.
- Після загибелі бізнесмена його справа не припинила існування: компанія продовжує розміновувати землі й забезпечувати експорт зерна.
Як Малиновський повʼязаний з Одесою
Родіон Малиновський народився в Одесі і пройшов шлях від рядового солдата до маршала Радянського Союзу.
Під час Другої світової війни він був одним із радянських воєначальників — командував Південно-Західним фронтом, який у жовтні 1943 року перейменували на 3-й Український фронт. Спільні дії 3-го, 2-го та 4-го Українських фронтів дозволили розширити плацдарм у районі Дніпровського закруту й успішно завершити Нікопольсько-Криворізьку операцію.
Після цього була Одеська операція: війська форсували Південний Буг, звільнили Миколаїв та Одесу від німецько-фашистських загарбників. Після війни Малиновський обіймав посаду міністра оборони СРСР.
Маршал СРСР Родіон Малиновський
Будував бізнес всупереч обставинам
Олексій Вадатурський народився 8 вересня 1947 року в селі Бендзари Балтського району Одеської області в родині колгоспника. У 1971 році він закінчив Одеський технологічний інститут імені Ломоносова (нині ОНТУ) за фахом автоматизації та комплексної механізації хіміко-технологічних процесів.
Працював головним інженером на Трикратському комбінаті хлібопродуктів у Миколаївській області, а також обіймав посади начальника виробничого відділу та заступника начальника Миколаївського обласного управління хлібопродуктів.
1991 рік став для нього переломним: Вадатурський очолив новостворене сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», яке згодом стало справою його життя. У 2007 році йому присвоїли звання Героя України.
З 2008 року «НІБУЛОН» співпрацює з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP) і є єдиною українською компанією, що працює в цьому напрямі. Компанія зробила значний внесок в експорт зерна й допомогу у боротьбі з голодом у країнах Африки та Азії, зокрема в Бангладеш, Ефіопії, Кенії, Мавританії, Пакистані та Ємені.
Кавуновий рейс: примха чи далекоглядність?
Олексій Вадатурський
У 2017 році країна стала свідком експериментального рейсу: п’ятиденного плавання баржі з кавунами з Херсона в бік Києва по Дніпру. Для деяких це здавалося курйозом, але вантаж успішно дійшов до кінцевого пункту. Цей рейс був частиною прагнення Вадатурського довести економічну доцільність використання річок для транспортування вантажів та нагадати про необхідність відродження суднобудування й суміжних галузей.
Вадатурський впевнено говорив, що потенціал річок в Україні використовується далеко не повною мірою. За радянських часів Дніпром перевозили майже 60 млн тонн вантажів, тоді як у 2017 році — лише близько 5 млн тонн. За його підрахунками, перевезення одного мільйона тонн річковим шляхом економить державі до 800 млн гривень. Річкові перевезення також менш шкідливі для довкілля і стимулюють розвиток портової інфраструктури, будівництва причалів, терміналів і суднобудівної галузі.
Компанія Вадатурського виконала державні завдання з днопоглиблення на річці Південний Буг, що дозволило відновити судноплавство на 134 кілометрах між Вознесенськом та Миколаєвом і заклало підґрунтя для створення флоту, здатного перевезти великі обсяги вантажів цим маршрутом.
Зусилля Вадатурського спричинили відродження судноплавства на Дніпрі та Південному Бузі, зробивши річкову логістику реальною альтернативою автотранспорту. Навіть під час повномасштабного вторгнення флот компанії забезпечував перевезення вантажів Дніпром і Південним Бугом, а з 2022 року — також по Дунаю.
Вадатурський також підтримував ініціативу відновлення міжнародного річкового коридору Е-40 (Вісла – Західний Буг – Прип’ять – Дніпро), який мав би відтворити історичний маршрут «із варягів у греки» — від Балтійського до Чорного моря.
Увага: повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено).
Запас міцності, якого вистачає і сьогодні
П’ять років перед 24 лютого 2022 року стали для компанії найуспішнішими. На момент початку війни «НІБУЛОН» обробляв 75,6 тис. гектарів земель, а в 2021 році експортував 5,6 млн тонн сільськогосподарської продукції до 34 країн світу.
У 2022 році за рекордно короткий термін з нуля було збудовано новий річковий термінал — філію «Бессарабська» в Ізмаїлі. Менш ніж за пів року термінал почав працювати й став символом аграрної стійкості України у воєнний період.
«Я не можу кинути людей»
Це сказав Олексій Вадатурський, коли йому пропонували виїхати з Миколаєва після початку війни. Його людяність, стійкість і принциповість відображені в документальному фільмі «Зерновий капітан України», створеному на кіностудії PARASVATI режисером Олександром Гужелею. Передпрем’єрний показ фільму відбувся також в ОНТУ — виші, який закінчував сам Вадатурський.
Одна з центральних тем стрічки — період правління Віктора Януковича, коли Вадатурському пропонували «монополію на ринку в обмін на половину компанії». Він відмовився і натомість створив власний флот, відродив річкові перевезення: спочатку через баржі на заводі «Океан», а потім — через власний суднобудівний завод після зміни власників.
З компанії, яка спочатку залежала від державної інфраструктури, «НІБУЛОН» перетворився на символ незалежної моделі бізнесу — приклад для молодих підприємців, що бажають залишатися в Україні й брати участь у її відновленні.
Життя триває
Незважаючи на втрату до 68% активів через війну, компанія зберегла для країни альтернативні експортні шляхи, зокрема через Дунай.
Справу засновника продовжує його син Андрій Вадатурський. «НІБУЛОН» став першим агрохолдингом в Україні з офіційним статусом оператора з розмінування: компанія вже повернула в обробіток близько 6 000 гектарів орних земель і розпочала розмінування акваторій, важливих для відновлення судноплавства та експорту.
У 2025 році «НІБУЛОН» відкрив новий маршрут за участю молдовських портів.
Першою операцією був рейс Ізмаїл (Україна) — Галац (Румунія) з перевезенням металургійного шлаку. Після вивантаження судно пройшло до Джурджулешти (Молдова), де завантажило ріпак для подальшого транспортування до Констанци (Румунія).
Також відпрацьовано двосторонню логістичну схему перевезення зерна з Ізмаїла в Болгарію з подальшим зворотним завантаженням мінеральних добрив у портах Сербії та транспортуванням до порту Джурджулешти (Молдова). Такий підхід зменшує кількість порожніх рейсів і підвищує ефективність використання українського флоту.
Читайте також:
- Чому в Одесі провулок Матросова перейменували на Лобановського
- Від Якіра до Рабіна: історія одного зі знакових перейменувань вулиць Одеси
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
