Переваги та недоліки використання сендвіч-панелей у будівництві

Переваги та недоліки використання сендвіч-панелей у будівництві

Побачити сендвіч панелі у Харкові та Києві, Дніпрі та Львові, Одесі та Запоріжжі не важко. Але чому тоді їх застосовують переважно під час будівництва комерційних споруд чи аеропортів з автовокзалами, а не для облаштування житлових будинків? Давайте розберемося, заразом з’ясуємо основні переваги та недоліки такого композитного матеріалу.

Сендвіч — неїстівний бутерброд для швидкого та недорогого будівництва

Ідея використати «конструкцію» предмета перекушування для виготовлення будівельного матеріалу прийшла американським інженерам. Взагалі, американці люблять усе уніфікувати та приводити до єдиного знаменника. Тому вони повсюдно їдять бюргери, але з різною начинкою від шинки з ковбасою до елітних морепродуктів і дорогого витриманого сиру. А сендвіч як зразок для наслідування був обраний невипадково: такий бутерброд легко і швидко готується, але при цьому є завершеною і повноцінною стравою: підігрів у мікрохвильовій печі і начебто гарячого поїв.

З будівельними сендвічами ситуація аналогічна: такий матеріал готовий до встановлення та вирішує триєдине завдання:

  • облаштування фасаду та покрівлі;
  • надання їм сучасного та привабливого зовнішнього вигляду;
  • утеплення будівлі.

Панель є спресованою при високій температурі конструкцією: два профільовані оцинковані листи з полімерним покриттям, між якими розміщений прошарок з утеплювача. Найчастіше як наповнювач використовується мінеральна вата (негорючий матеріал, але відносно дорогий) і більш дешевий пінополіуретан, який, проте, не завжди підходить за вимогами пожежної безпеки.

Між собою панелі з’єднуються за допомогою спеціальних замків, які забезпечують герметичність стику. Кріплення до конструкції будівлі також не викликає труднощів. Тому матеріал суттєво прискорює процес будівництва та здешевлює його – замість облаштування покрівлі та фасаду традиційними методами каркас просто обшивають панелями.

Що стосується порівняння з традиційною цеглою або будівельними блоками, то за швидкістю монтажу панелі випереджають їх у 60 і 50 разів відповідно. Якщо ж брати облаштування умовного квадратного метра будівлі «під ключ» (з усіма супутніми роботами), то об’єкт, на якому використовуються сендвічі, в середньому здають майже в 3 рази раніше, ніж із цегли.

До того ж мала вага панелей дозволяє заощадити на фундаменті. Тому побудувати комерційний об’єкт можна дешевше і швидше — недарма будинки, які споруджують за каркасно-панельною технологією, називають швидкомонтованими. Також для монтажу не потрібно залучати спеціалізовану будівельну техніку: краса, та й годі!

Але чому ж тоді із сендвіч-панелей не будують житлові будинки?

Торговий центр та житловий будинок — різні по суті та підходам до будівництва будівлі

Почнемо з того, що вигляд облаштованих за допомогою панелей комерційних об’єктів, тих же гіпермаркетів, виглядає привабливо. Але ось житловий будинок або навіть крутий офісний центр у престижному районі, фанерований профільними листами, буде виглядати дещо недоречно (хоча це вельми спірне питання).

До того ж у нас, на відміну від тієї ж Америки, будують за принципом «мій дім моя фортеця». Тому житловий особняк повинен, за задумом господарів, простояти віки і побачити нащадків, що живуть у ньому. Але швидкобудуюча будівля, побудована за каркасно-панельною технологією, стільки не «проживе» — не той фундамент та інші матеріали: швидкість і дешевизна будівництва відбиваються на довговічності. Десятиліття – так, але сотні років – це вже перебір.

Що стосується багатоповерхового житлового будівництва, то тут, крім схожої проблеми, додається наявність легкого фундаменту: швидкобудуюємі будівлі не призначені для багатоповерхової забудови. До того ж з останнім завданням чудово справляються інші будівельні технології — з використанням монолітного залізобетону або залізобетонних панелей (більш бюджетний варіант). Хоча цілком можна використовувати сендвічі для обробки фасаду стін – їх навішують на зовнішні елементи каркаса, що несе.


*на правах реклами



Джерело