На що йдуть кошти?
За програмою державних медичних гарантій лікувальні заклади фінансуються за пакетами надання допомоги по різних напрямках. Цього року Одеська область загалом має отримати вісім мільярдів гривень, наразі, в жовтні, отримано вже майже шість.
— Ми вирішили перевірити, як використовуються кошти при лікуванні гострих мозкових інсультів, гострих інфарктів міокарда, при пологах та наданні допомоги новонародженим у складних випадках, — підкреслила Наталія Гусак. — При лікуванні інсультів та інфарктів, щоб уникнути важких ускладнень, інвалідізації і навіть смерті пацієнтів дуже важливим є своєчасне (протягом першої доби від початку захворювання) використання тромболітичної терапії. Це метод лікування, направлений на розчинення тромбу всередині судини за допомогою лікарських засобів, — тромболітиків.
Моніторинг показав, що в трьох медичних закладах – Любашівській багатопрофільній лікарні, Дунайській обласній лікарні (Ізмаїл) та медичному центрі «Медікап» (Одеса) взагалі не використовували тромболітичну терапію. У Березівській центральній міській лікарні її отримали лише 2% хворих з ішемічним інсультом, хоча середній показник застосування цього методу лікування в Україні складає 10%, в світі – 15%.
— Це суттєве порушення умов контрактування за пакетом надання допомоги при гострому мозковому інсульті, — сказала Наталія Гусак. – Медичним закладам-порушникам ми перерахуємо обсяг коштів за ненадані пацієнтам послуги і вони повернуть їх до бюджету.
Крім того, у Балтській багатопрофільній лікарні не змогли довести, що пацієнти з підозрою на інсульт або інфаркт, якщо їх привозили вночі, відразу починали отримувати необхідну допомогу – проходити ангіографію, необхідні аналізи, а не залишались без неї до ранку.
Керівникам деяких медичних закладів доведеться пояснювати, чому у 2023 році практично не закуповувались ліки? До прикладу, Ширяївська центральна районна лікарня закупила ліків всього на 20 тисяч гривень, Одеський шпиталь ветеранів – на 288 тисяч гривень, а Одеська обласна клінічна лікарня – на 195 мільйонів гривень.
Перепрацював, отже будеш покараний
Перевірка НСЗУ виявила значне, у кілька разів, перевищення норми проведення протягом однієї зміни УЗ-досліджень у одеському консультативно-діагностичному центрі №20 та рентген-досліджень у Одеському регіональному клінічному протипухлинному центрі (колишній онкодиспансер).
З лікарями-порушниками зараз визначаються. Але виникає питання: якщо лікарі перепрацьовували, то робили вони це тому, що дуже багато пацієнтів потребували УЗ- та рентген- досліджень, і можливостей наявної техніки не вистачало. Тому може не з лікарями треба розбиратись, а вирішувати питання про придбання додаткових УЗД— та рентген-апаратів?
Лікар! Знай свого пацієнта!
Перевірка НСЗУ розповсюдилась і на вивчення електронних баз задекларованих пацієнтів сімейний лікарів. Зараз до правоохоронних органів передані документи щодо лікарки одеського центру первинної медико-санітарної допомоги №18, бо не вдалося підтвердити існування аж 77% пацієнтів, які мали підписану з нею декларацію.
Слухаючи цю інформацію, я думала: от якби поспілкувались перевіряючі з пацієнтами, було б ще цікавіше. Бо більшість сімейних лікарів значну кількість своїх пацієнтів ніколи не бачили, хоч і ставили діагнози телефоном, і виписували призначення, і відмічали у електронній базі їх записи на більш-менш регулярні прийоми.
Знову мода на кесареві розтини?
Був період, коли серед породіль дуже популярними стали кесареві розтини. Схоже, ситуація повторюється.
Перевірка НСЗУ виявила, що у девʼяти медичних закладах Одещини за перше півріччя 2024 року показник кесаревих розтинів склав більше 30%. Це одеські пологові будинки №1, 2, 5, 7, міська клінічна лікарня №10, а також Арцизька центральна опорна лікарня, Подільська міська лікарня, Роздільнянська багатопрофільна лікарня, Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.
Наталя Гусак попередила: НСЗУ не буде на 2025 рік закуповувати послуги в тих медичних закладів, де відсоток кесаревих розтинів більший за 25%.
У зʼязку з цим виникають дуже складні питання.
По-перше, якщо держава не фінансуватиме безкоштовні пологи, хто сплачуватиме за них? В Одесі з пʼяти пологових будинків під санкції НСЗУ можуть підпасти чотири. А чи виявиться міський бюджет спроможним компенсувати цим медичним закладам відсутність державного фінансування? З аналогічними проблемами стикнуться і місцеві громади в області, чиї лікувальні заклади не матимуть державного фінансування. Там це може взагалі призвести до закриття пологових відділень. Отже, якщо коштів в місцевих бюджетах не знайдеться, за пологи доведеться платити родинам породіль чи самим породіллям.
По-друге, чи можна за умов воєнного стану різко зменшувати кількість закладів, де жінки матимуть право на безкоштовні пологи? В пошуках пологових будинків, що мають договір з НСЗУ, їм доведеться кудись їхати, а для вагітних — це завжди ризик різних ускладнень, зокрема передчасних пологів та кровотеч.
Багато хто памʼятає ситуацію, коли жінка на 36-му тижні вагітності їхала з Білгорода-Дністровського району до Одеси. Поїздка у маршрутці закінчилася для неї пологами на Старосінній площі поряд із автовокзалом. Жінці дуже пощастило, що не було ускладнень і все закінчилося добре. А могло бути інакше. Відсутність можливості піти на безкоштовні пологи збільшить кількість таких небезпечних поїздок вагітних жінок. Так чому за непорозуміння між НСЗУ і лікувальними закладами повинні розраховуватись вагітні пацієнтки?
Читайте також:
