Перший трамвай у Києві запустили 13 червня – як він виглядав

Трамвай з кіньми

Ще у 1870-х роках в Києві розглядали проєкти будівництва міської залізниці на кінській тязі, однак жоден з них не був втілений у життя.

У 1886 році інженер Аманд Струве запропонував свій проєкт, який був підтриманий Київською міською Думою, а 30 червня 1891 року відбулася урочиста церемонія закладання кінного трамваю.

В серпні вже почався регулярний рух Великою Васильківською – від станції “Либідь” до Маріїнсько-Благовіщенської вулиці. Згодом лінію продовжили до Царської площі (Європейської).

Трамвай у Святошино (фото: Вікіпедія)

Парк налічував 70 коней, які працювали у дві зміни. В листопаді відкрили ще одну лінію на Подолі, згодом її продовжили.

В 1890 році Струве звернувся до Київської міської управи з пропозицією запровадити у місті електричні трамваї, бо коні не всюди мали можливість проїхати через нахили та спуски.

Пропозиція інженера вважалася сумнівною, бо могла завадити роботі телефонних та телеграфних мереж. Йому довелося навіть дати підписку про компенсацію збитків, якщо трамваї завадять мережам.

Паровий та електричний трамвай

21 вересня 1891 року на Олександрівському узвозі (Володимирському) почали будівництво нової колії трамвая. Тим часом на першій лінії замінили коней на парову тягу і почали експлуатувати чотири паротяги. І хоч шум та задимленість були шалені – трамвай мав популярність.

Київський трамвай (фото: Вікіпедія)

Перші два вагони трамвая з електродвигунами побудували брати Струве на фабриці у Москві – за американськими кресленнями. У травні пройшло перше випробування, а 13 червня трамвай запустили для пасажирів – на лінії з Подолу на Хрещатик.

Вагони мали 22 місця для сидіння, розміщених вздовж салону. Вважалося, що така конструкція давала зручний доступ до моторів, що були тоді відкритого типу.

На двох майданчиках та всередині салону могли розміститися ще 18 пасажирів. Були також кондуктори, які пильно стежили за кількістю людей, бо були правила безпеки та низька міцність двигуна – всього 27 кінських сіл.

Київський трамвай (фото: Вікіпедія)

Вже у 1893 році прибутки від електричного трамваю значно перевищили видатки на його обслуговування і стало зрозуміло, що цьому виду транспорту нема конкурентів. Ще за рік запустили електрифіковану лінію по Хрещатику, до Львівської площі та до вокзалу. Згодом – з Подолу до Троїцької церкви.

1900 року було збудовано лінію у Пущу-Водицю, де спочатку пустили вагони на паровій тязі, а потім електрифікували.

Швидкий та важливий розвиток

Діяльність Аманда Струве мала надзвичайно велике значення для розвитку столиці України, бо з провінційного на той час міста, Київ швидко перетворився у найбільш розвинуте місто Східної Європи, осередок передових технологій та інновацій.

Вагон Пульмана (фото: Вікіпедія)

У 1915 році парк нараховував 149 вагонів різних типів, серед яких були пульмани, одинарні та причіпні. Трамваї виготовляли не тільки на Коломенському заводі, а й на Київському машинобудівному, на заводі Гербрандта, у Варшаві, Бельгії та у Київських трамвайних майстернях. На той час у місті функціонував 21 маршрут, що охоплював всю територію Києва та околиці.

Варто додати, що кількість маршрутів досягла 35, але з часом деякі лінії були ліквідовані, зруйновані, закриті. Зараз у Києві 18 трамвайних ліній. Давню нумерацію зберегли, тому і є великі прогалини в ній.

Скільки коштував проїзд

До 1931 року оплата проїзду залежала від кількості зупинок і всі маршрути були поділені на тарифні ділянки. Кондуктор мав рулон квитків червоного кольору, вартість яких залежала від відстані.

За першу ділянку пасажир мав заплатити 5 копійок, за кожну наступну – по 3 копійки. Студенти, гімназисти мали пільгову марку, що давала знижку на проїзд.

Квиток на трамвай часів Російської імперії (фото: Вікіпедія)

До 1941 року було побудовано 5 ліній:

14 Поштова площа – Дарниця

23 Микільська слобідка – Бровари

24 Дарниця – ДВРЗ

25 Поштова площа – Микільська слобідка

26 Микільська слобідка – завод “Хімволокно”

Найстарішим трамвайним маршрутом, який залишився до сучасного часу є лінія трамвая №12, що прямує з Контрактової площі до Пущі Водиці.

Найгарніший маршрут називався “Київська Швейцарія”. Він був відкритий 1904 року та проходив в районі вулиці Герцена до Сирецького Дендропарку. Ця лінія проіснувала до кінця 1920-х років.

Лінія “Київська Швейцарія” (фото: Вікіпедія)