Ключові моменти:
- З січня завод «Чорноморський солезавод» почне випуск харчової, таблетованої та сільськогосподарської солі.
- Вилучення солі з Куяльницького лиману не шкодить його екосистемі — навпаки, знижує надмірну засоленість і допомагає її стабілізації.
- Запуск виробництва дасть близько 50 робочих місць; на підприємстві впроваджуються сучасні автоматизовані процеси.
Виробництво солі в Одеській області
Найближчим часом в Одеській області розпочнеться випуск харчової та технічної солі на новому підприємстві «Чорноморський солезавод». Це перший в Україні завод із сучасним обладнанням для виробництва солі, побудований після початку великого воєнного конфлікту.
Сировина для виробництва — сіль із Куяльницького лиману. Рішення використовувати місцеві поклади ухвалили після консультацій з адміністрацією національного парку «Куяльницький» та детального вивчення екологічного стану території. Про це журналістам OdessaOnline розповів співвласник підприємства Віталій Руденко.
Нині лиман зазнає значних змін: солоність зростає, приплив прісної води майже припинився, а пересихання річки лише погіршило ситуацію. Під час спільної акції — толоки — взяли проби, які показали високу якість матеріалу: приблизно 95–96% натрію хлориду. Після очищення та переробки ця сіль підходить для продуктів високого ґатунку.
За словами Віталія Руденка, завод орієнтуватиметься на три напрямки виробництва:
- Харчова сіль — від пакетованих кілограмових пачок до промислової фасовки в біг-беги об’ємом 1,5 тонни.
- Таблетована сіль для систем водоочищення — виробництво вже працює; з січня планують перейти на сировину саме з Куяльника.
- Соляні блоки для тваринництва — виробництво має стартувати у другому півріччі наступного року.
Основний випуск харчової продукції запланований на січень.
По темі: Що не так із сіллю в Одесі: як вибрати її для консервації і чому «вибухають» закрутки
Чому вилучення солі корисне для Куяльника
Влітку солоність лиману може сягати 300 проміле, а взимку — близько 200 проміле, що порівняно з показниками Мертвого моря. Для підтримки належного рівня води парку потрібно приблизно 15 мільйонів кубометрів на рік, що щороку приносить у лиман приблизно 200 тисяч тонн солі. Якщо її не вилучати, рівень солоності зростатиме ще інтенсивніше.
«Пересол руйнує лікувальні грязі, загрожує місцевій флорі, а соляний пил становить ризик і для населених пунктів. Вилучення солі — це не шкода природі, а її порятунок: процес знижує концентрацію солей і допомагає стабілізувати екосистему. Працівники парку це підтверджують: залучають фахівців, роблять розрахунки. Ми надаємо підтримку ресурсами і беремо участь в екологічних ініціативax», — зазначає співвласник підприємства.
Важливо: завод розташований поза межами національного парку, у промисловій зоні Чорноморська. Співпраця з адміністрацією Куяльника стосується екологічної допомоги та наукових розрахунків, а не робіт безпосередньо в межах парку.
Сировину планують добувати методом сонячного випаровування розсолу в відкритих басейнах — так працюють на виробництвах у Південній Європі. Цей спосіб не вимагає втручання в природну структуру лиману і вважається оптимальним для таких природних зон.
«Ніякого будівництва або виробничої діяльності в межах парку не проводиться. Діяльність заводу — це саме «вилучення» надлишкової солі, що необхідно для збереження екосистеми Куяльника», — підкреслює Віталій Руденко.
Експорт і робочі місця
Таблетована сіль та спеціальні продукти («лизунці») плануються для експорту на ринки Молдови та Румунії. Харчова сіль поки залишатиметься вітчизняною продукцією через чинні обмеження на вивезення. Робота заводу створить близько 50 робочих місць; більшість процесів автоматизовано, що робить роботу менш фізично важкою і доступною для жінок.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
