2023: успіхи і прорахунки
Військові: «пастка позиційної війни»
За минулий рік ЗСУ вдалося звільнити понад 50% територій, захоплених росією на початку вторгнення. Водночас війська рф здійснили наступальні операції на кількох ділянках фронту, намагаючись перехопити й утримати ініціативу.
Літній контрнаступ ЗСУ зірвався. Серед причин невдачі військові називають масштабні мінні поля, оборонні укріплення противника і його перевагу в повітрі. Значних проривів углиб контрольованих росією територій теж не відбулося: українські війська домоглися лише обмежених успіхів, звільнивши 14 населених пунктів.
За визначенням головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Україна опинилася в «пастці позиційної війни».
— Для мене цей рік — класична ілюстрація традиційної української проблеми, — каже політолог Володимир Фесенко. — Спочатку високі, в чомусь неадекватні очікування, а до кінця року — розчарування.
Водночас за рік Україна наростила виробництво власної зброї та військової техніки, істотно збільшила випуск різних моделей дронів, модернізувала наявні на озброєнні ракети. Так, за допомогою нової версії ракет «Нептун» знищено щонайменше п’ять російських зенітно-ракетних комплексів С-400 «Тріумф».
За весь час війни Україні, яка не має повноцінного військового флоту, вдалося знищити 15 і пошкодити 12 військових кораблів противника. Це 36% від загальної кількості військових кораблів і катерів Чорноморського флоту.
Політичні: про членство в ЄС і пропозицію щодо НАТО
— «Зависання» виникло не тільки під час воєнних дій, а й у відносинах із нашими партнерами, — зазначає Фесенко. — До кінця року навіть з’явилися серйозні проблеми. Зокрема — це початок передвиборчої боротьби в США, яка призвела до «зависання» фінансової допомоги для України.
Найбільш позитивне, що відбулося в нинішньому році, — це просування шляхом європейської інтеграції, вважає політолог. У грудні Європейський Союз вирішив почати переговори про членство в ЄС України та Молдови.
А ось щодо вступу до НАТО визначеності немає. Поки що офіційного запрошення від членів Альянсу Україні не надходило. Водночас з’явилася ідея про «частковий» вступ до НАТО.
— Цього року прозвучали пропозиції щодо НАТО: прийняти, але, можливо, поширити гарантії безпеки на ту територію, де немає воєнних дій, — каже політолог. — Тобто знайти якісь обмежувачі, які не дадуть змоги вступити у військовий конфлікт із Росією.
Загалом, у НАТО Україну приймати не поспішають.
Водночас у році, що минає, відбулися переговори щодо реалізації української Формули миру. Сьогодні її підтримують понад 70 країн. Формула серед іншого передбачає виведення російських військ з української території, звільнення всіх полонених і гарантії безпеки для України.
Економічні: відновлення економіки та фінансова допомога
Після широкомасштабного вторгнення рф 2022 року економіка України впала на 29%. Через рік, незважаючи на триваючі російські атаки, економіка почала поступово відновлюватися — Мінекономіки фіксує зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) до 5%. За оцінкою Міжнародного валютного фонду (МВФ), це пов’язано з вищою адаптацією бізнесу і населення до воєнних умов, кращими оцінками врожаїв і розширенням альтернативних шляхів експортних поставок.
Щоправда, негативним фактором для вітчизняних виробників стало блокування протягом місяця польськими автоперевізниками польсько-українського кордону. Але водночас робота українського морського коридору дозволила частково компенсувати ці економічні втрати.
За рахунок зовнішньої фінансової допомоги скоротився бюджетний дефіцит.
2024: плани та прогнози
Військові: F-16 і новий контрнаступ
У 2024 році в Україні мають з’явитися перші винищувачі F-16, керувати якими українських пілотів зараз навчають на військових базах у Європі та США.
— Якщо у нас будуть F-16, оснащені радарами і більш далекобійними ракетами, ніж, наприклад, російські Су-35, ми зможемо просто відганяти їх від поля бою, — каже військовий експерт Михайло Самусь. — Не дозволяти пускати кориговані авіабомби, якими зараз закидають передню лінію.
Протягом 2024 року ЗСУ обов’язково потрібно прорвати південний фронт, переконані експерти. Це необхідно для того, щоб були підстави говорити із західними партнерами, що Україна має шанси перемогти в цій війні.
Українським генералам вдалося зберегти «механізований кулак», який можна використати у 2024 році. І, отримавши F-16, ЗСУ зможе почати контрнаступ.
Перемога може бути віддаленою, якщо говорити про всю територію країни. Але якщо ЗСУ переб’ють наземний коридор між окупованим Кримом і Росією, то до кінця 2024 року зможуть підійти до півострова. А це створить умови для подальшої перспективи.
— Я думаю, головне завдання військових дій у політичному вимірі на майбутній рік — можливо, на перспективу — примусити російську сторону до нормальних реальних переговорів, до миру, — вважає Володимир Фесенко. — Майбутній рік буде роком дилеми: або продовжувати військову боротьбу з російською агресією, навіть в умовах періодичної нестачі ресурсів, або починати переговори, які точно не дадуть швидкого результату.
Політичні: спільна стратегія і скасування виборів
Експерти переконані, що розширювати військово-промисловий комплекс Україна зможе тільки за якісно вищого рівня західної підтримки. Поки в цьому відношенні є проблеми, залишається виробити стратегію затяжної війни.
— Нам треба і психологічно, і політично готуватися до того, що протистояння російській агресії затягується, — зазначає Фесенко. — Ми були готові до ривка, максимум — до середньої дистанції. А тепер доводиться «бігти» довгу дистанцію. Тому треба розраховувати сили, треба їх економити, планувати. Необхідна спільна і політична, і військова стратегія з нашими партнерами саме на довгу дистанцію.
Крім цього, на думку аналітиків, наступного року в Україні може загостритися внутрішньополітична боротьба, яка здатна послабити наші позиції. А ось виборів президента, які мали б відбутися 31 березня, не буде. Так само як і парламентських.
Економічні: скорочення допомоги та зростання боргу
У Національному банку України очікують, що 2024 року українська економіка зросте на 3,6%, незважаючи на збереження високих ризиків безпеки. Економічному зростанню сприятимуть подальший розвиток нових шляхів постачання. А також збереження м’якої бюджетно-податкової політики, що підтримує споживчий попит.
Гальмувати економіку будуть складнощі логістики та обмежені війною інвестиції. До того ж міжнародна допомога Україні на 2024 рік, за словами експертів, скоротиться.
Хоча довгострокові пропозиції включають кредит ЄС на суму 50 млрд євро до 2027 року, аналітики відзначають значну невизначеність фінансування вже з 2025 року. Частково — через виборчий цикл у США та ймовірну втому донорів.
Внутрішній і зовнішній борг України перевищив 132 млрд доларів і, за даними МВФ, наближається до 100% валового внутрішнього продукту. Залежність від зовнішнього потоку допомоги стає вкрай критичною для економіки нашої країни.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
