Таку думку висловив старший науковий співробітник Одеської обсерваторії Радіоастрономічного інституту НАН України Михайло Рябов.
«Ми ще побачимо північне сяйво на Одещині»
За словами вченого, спостерігати північне сяйво на Одещині стало можливим через спалахи на Сонці, пік яких припав на 8-10 травня:
«По диску Сонця проходила велика група плям, відбувалися спалахи, при цьому їх кількість сягала п’ятдесяти, серед них були й дуже потужні, Кульмінація подій сталась 8-10 травня, пішли ці серії спалахів, що супроводжувались викидом великих хмар плазми, які були направлені у сторону Землі. У результаті чого сталась велика магнітна буря, потужність якої дуже висока»,
– пояснив «Суспiльному» Рябов.
Фото Владислава Балинського
Він також зазначив, що якщо зазвичай полярне сяйво буває зеленуватим, то цього разу воно було вишнево-червоним.
Крім того, вчений звернув увагу, що зараз Сонце знаходиться в піку своєї сонячної активності, і цей рік, швидше за все, буде роком максимуму сонячного циклу.
«Я сподіваюсь, що ми ще побачимо північне сяйво на Одещині сьогодні ввечері, оскільки буря ще триває. Тому є всі підстави бачити його ще. Побачити можна з настанням сутінків»,
– додав Рябов.
Читайте також: Як захиститися від потужних магнітних бур 11 травня
Чому північне сяйво спостерігають все частіше?
Нагадаємо, що окрім Одеської області, цієї ночі незвичайне природне явище відвідало і східні області України – його могли спостерігати у небі над Харківською, Донецькою та Дніпропетровською областями.
А одеський учений-еколог Владислав Балинський зазначає, що незважаючи на те, що для України північне сяйво – явище справді незвичайне, його останнім часом спостерігають дедалі частіше, причому у багатьох країнах.
«Оскільки явище відбувається у верхніх шарах атмосфери (100-300 кілометрів над поверхнею), то його одночасно спостерігають на великій території. Це не пов’язано з відбивною властивістю поверхні. Атоми газів атмосфери Землі випускають фотони світла під час бомбардування іонізованими частинками сонячної плазми (сонячний вітер). Сила сонячного вітру безпосередньо залежить від сонячної активності, зовнішнім проявом якої є і так звані коронарні викиди і електромагнітне випромінювання.
Швидкість сонячного вітру десь у 250-1000 разів повільніше ніж швидкість світла, тому між виникненням потужних сонячних протуберанців (спалахів на сонці) і полярним сяйвом, яке вже стає звичним для нас, проходить 2-3 дні»,
– написав Балинський у себе у Facebook, коментуючи сьогоднішнє природне явище.
За його словами, полярному сяйву передував геомагнітний шторм потужністю 5 із 5 балів. Востаннє магнітну бурю такої сили спостерігали у 2003 році.
