Ключові моменти:
- Балта офіційно відзначила 500-річчя після зміни дати заснування міською радою.
- Колись її ярмарки були настільки масштабними, що місто конкурувало з Одесою.
- Підземні катакомби слугували сховищами для товарів і місцем таємних угод.
- Сьогодні в місті збережено 53 пам’ятки, а ювілей проходив із благодійною підтримкою ЗСУ.
У жовтні 2026 року Балта відзначила 500-річний ювілей. Місто отримало таку вікову позначку після рішення міськради 2013 року про зміну дати заснування. За п’ять століть Балта встигла стати великим торговим центром Поділля, тимчасовою столицею автономної республіки, і пережити погроми, окупації та Голокост.
Під час святкувань місцеві мешканці згадували старовинні будівлі, підземелля й традиції, які розповідають про складну історію міста.
Вид на Балту з берега річки Кодими
Загадка народження Балти
Історики не приходять до єдиної думки щодо точного дня народження міста. Довгий час дату відлічували від кінця XVIII століття або від фортець Любомирського 1699 року. У 2013 році міськрада остаточно закріпила 1526 рік як рік заснування. Це додало Балті близько двох століть віку.
Чому саме 1526 рік? Відповідь лежить на правому, так званому «турецькому», березі Кодими. У першій половині XVI століття османи та кримські татари активно укріпляли південні кордони Поділля. Коли Юзеф Любомирський почав закладати фортецю на протилежному боці річки, на правому березі вже існувало поселення з довгою історією.
Католицький костел у Балті
Як Балта ледь не затьмарила Одесу
Наприкінці XVIII століття Балта втратила статус прикордонного міста. Це перетворило її на головний сухопутний торговельний вузол півдня України. Через місто проходили знамениті Чумацькі шляхи.
Тут укладали контракти на зерно, худобу, сіль, ліс і шкури. Ярмарки набули європейського масштабу. Балтські купці накопичували капітали, які дозволяли їм конкурувати з молодою Одесою.
Після об’єднання берегів Кодими місто стрімко стало економічним центром Поділля. Епіцентром торгів був Троїцький ярмарок, що тривав тижнями. Купці приїжджали з Австрії, Пруссії, Османської імперії і Франції. Тут крутилося мільйонні обороти, а Балта формувала ціни на сировину для великої частини Європи.
Парк у Балті
Особливою легендою став Балтський кінний ринок. Торги тут продавали тисячі елітних скакунів, ваговозів і робочих коней щосезону. Ціни, що встановлювалися на ринках Балти, ставали орієнтиром для всього півдня імперії.
Кому була вигідна залізниця Одеса–Балта?
Першу залізницю в підросійській Україні будували з огляду на інтереси Одеси. У 1860-х роках збільшилися обсяги зерна, сала, вовни й шкіри. Чумацькі вози вже не могли забезпечити логістику до морських портів.
Монастир та цілюще джерело
Відкриття регулярного руху на лінії Одеса–Балта довжиною 200 кілометрів стало поштовхом до індустріалізації. Залізниця перетворила Балту на логістичний хаб. Купці отримали суттєвий приплив капіталу. Балта не програла Одесі — вона стала її ключовим партнером.
Підземна казна, що збагачувала місто
Ярмаркові обороти потребували відповідних сховищ. У XIX столітті купці розвинули мережу катакомб і підземел. Вони розширювали старі ходи і викладали їх паленою цеглою.
У підземних складських приміщеннях зберігали тисячі бочок молдавських та подільських вин. Там чекали на відправку тонни зерна й борошна, шкіри, сала та м’яса. Катакомби фактично утворювали друге, підземне місто.
Собор у Балті
Поки нагорі тривали торги, унизу теж кипіло життя. Там ховали контрабандні товари, витримували вина і укладали таємні угоди. Балтські катакомби слугували не тільки як сховища, а й як справжня підземна казна міста.
Коли Балта заговорила на ідиш
Балта тривалий час була класичним штетлом. На початку XX століття в місті діяли близько двадцяти синагог та молитовних будинків. Працювали хедери, друкарні й благодійні товариства.
Головною архітектурною прикрасою лишалася синагога савранських хасидів. Вона досі діє і нині проходить реставрацію. Місто говорило на ідиш, що помітно збагачувало місцеву говірку.
Балта. Мати з дочкою вигулюють собаку
Євреї Балти володіли не лише великими торгівельними потоками. Вони також контролювали більшість ремесел: кравці, шевці, ковалі, годинникарі та ювеліри працювали на всю округу. Саме тоді сформувалися міський гумор, манера торгів і гастрономічні традиції, як-от випікання хали чи приготування форшмаку.
Тут були єврейські гетто
Весною 1882 року в Балті стався один із найжорстокіших погромів того часу. Він шокував міжнародну спільноту і спричинив першу велику хвилю еміграції євреїв до США і Палестини.
Під час румунської окупації в місті створили суворе гетто. Тисячі євреїв зазнали катувань і масових розстрілів. За два дні до звільнення радянськими військами окупанти заживо спалили в сараї на околиці 49 в’язнів гетто.
Пам’ятник жертвам Голокосту у Балті
На цьому місці встановили пам’ятник жертвам Голокосту. Його спорудили за кошти онука одного з загиблих музикантів із Бухареста. Поруч лежать чотири гранітні плити зі списком Праведників народів світу.
У часи, коли за допомогу євреям карали розстрілом, балтські українці рятували їх. Людей переховували в купецьких підземеллях, льохах і на горищах.
Місто налічує 53 пам’ятки
Сьогодні Балта — другий за кількістю історичних об’єктів культурний центр області. Місто внесено до Реєстру історичних міст України і налічує 53 об’єкти спадщини.
На невеликій площі мешканці й гості бачать пожежну каланчу з 117 сходинками, римо-католицький костел Святого Станіслава, Свято-Успенський кафедральний собор з високою дзвіницею, палац Любомирських і старі адміністративні будівлі, де нині працює педагогічний коледж.
Пожежна каланча – одна з найвідоміших пам’яток Балти
Місто, що пережило війни, погроми та окупації, цього року зустріло ювілей усією громадою. У парку лунали пісні і тости. Гостей пригощали місцевими стравами. Благодійний ярмарок збирали кошти для підтримки ЗСУ.
Столи ломилися від традиційних страв: пасицелівських голубців, борсуківської каші, гольмянських ковбас, вертут, подільських вареників і великої кількості випічки.
Відомі люди Балти
- Костянтин Липовецький – підполковник Армії УНР
- Віктор Стрельников – генерал-полковник ЗСУ
- Володимир Шевченко – режисер-документаліст
- Ар’є Альтман – ізраїльський політик
- Лев Айхенвальд – вчений, лікар-психіатр, професор
- Семен Цванг – письменник, краєзнавець, історик
- Григорій Шонін – льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу
- Семен Заболотний – повстанський отаман Балтського полку та Чорноморського коша
- Віктор Григорович – філолог-славіст
- Семен Блайвас – живописець і графік
- Лесь Гомін – письменник, автор роману «Голгофа»
Цікавий факт
У XX столітті Балта виконувала роль тимчасової столиці. З 1924 по 1929 рік вона була адміністративним центром Молдавської Автономної РСР у складі Радянської України. У цей період у місті розвивалося політичне життя, зводили адмінбудівлі, відкривали навчальні заклади і друкували газети молдавською мовою. У 1929 році столицю перенесли до Тирасполя.
Довідка
- 1526 рік – вважають роком заснування Балти.
- У першій половині XVI століття виник форпост, навколо якого виросла Ханська слобода, потім перейменована на Балту.
- Перші згадки про організоване татарське поселення датують 1526 роком.
- Юзеф Любомирський у 1699 році заклав перший камінь фортеці.
- Римо-католицький костел Святого Станіслава зведено в 1765 році.
- У 1776 році місто отримало Магдебурзьке право.
- Об’єднання двох берегів Кодими відбулося в 1797 році.
- У грудні 1865 року відкрили регулярний рух на лінії Одеса–Балта довжиною 200 кілометрів.
- На початку XX століття в Балті діяли близько двадцяти синагог і молитовних будинків.
- Синагога савранських хасидів відкрилася у 1903 році.
- У квітні 1882 року в Балті стався один із найжорстокіших єврейських погромів.
- Пожежна каланча збудована у 1925 році.
- У 2016 році Балта віднесена до категорії міст обласного значення.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
