Велика війна не знищила корупцію — вона лише змінила її правила і підняла ставки. Чому система мобілізації перетворилася на ринок із цінами в тисячі доларів, розповіло видання «Економічна правда».
Золото, долари, євро, прикраси. Це не скарб якийсь ювеліра, а активи одного з працівників Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). За 2025 рік Олег Коломієць задекларував золоті злитки на 7,7 млн грн, 43,5 тис. дол. і готівкові євро, тоді як його офіційний річний дохід становив лише 366 тис. грн.
Декларація не пояснює походження цих коштів, але демонструє: навколо системи, що регулює відстрочки, придатність і можливість виїзду за кордон, накопичуються значні суми, які важко вмотивувати легальними доходами і ще важче — залишити непоміченими.
За чотири роки великої війни корупційні практики в мобілізаційній сфері не зникли. Схоже, вони адаптувалися до нових умов, незважаючи на зусилля правоохоронних органів щодо їхнього викриття й притягнення винних до відповідальності.
На перетині ТЦК, військових лікарських комісій (ВЛК), медичних висновків, реєстрів і фіктивних бронювань виник окремий, потужний «ринок», де продають час, статус, документи й право уникнути примусової відправки. Як працює ця система?
Підкуп працівника ТЦК, ВЛК чи іншої посадової особи карається за ст. 369 ККУ — від штрафу до чотирьох років позбавлення волі. Якщо ж гроші передають посереднику «за вплив» на рішення, передбачена ст. 369-2 ККУ — до двох років ув’язнення.
Масштаб «індустрії»
Потенційна аудиторія ринку навколо ТЦК — мільйонна. У 2024 році «Українська правда» оцінювала мобілізаційний резерв у 4,4 млн осіб. Офіційних даних про точну кількість чоловіків 25–60 років держава не розкриває.
Головну потребу на цьому ринку формують чоловіки від 25 років. Вони можуть шукати різні «пакети»: від відстрочок і бронювань до зняття з обліку, визнання непридатними, внесення «потрібних» записів у реєстр «Оберіг» чи отримання сфальсифікованих медичних документів.
Корупційні схеми в мобілізаційній сфері далеко не обмежуються кількома чиновниками ТЦК. У публічних кримінальних справах фігурують й працівники ВЛК, лікарі, які готують підроблені висновки, люди з доступом до реєстрів і посередники, які «зшивають» окремі елементи в кінцевий пакет для клієнта. Це функціонує як сервіс, де замовник купує шлях від статусу «на обліку» до «непридатного» чи «заброньованого». Такі послуги працюють як інфраструктура для ухилення від служби.
У 2023 році Нацполіція повідомляла про понад 250 проваджень, пов’язаних з ТЦК, ВЛК та медико-соціальною експертизою (МСЕК), і 63 підозри. У вересні–жовтні 2024 року правоохоронці оголосили про 29 схем і 39 фігурантів лише в рамках двох хвиль викриттів. З травня 2025 року триває операція «Опікун»: до кінця березня 2026 року було відомо про 325 фігурантів і 115 обвинувальних актів.
Окремо Нацполіція надала «ЕП» статистику корупційних проваджень за участю працівників ТЦК та ВЛК: кількість таких розслідувань зменшувалася з піку в 207 справ у 2023 році до 164 у 2025-му. Це не дає повної картини, адже боротьба з корупцією в ТЦК ведеться не лише поліцією. Проте очевидно: ринок не зник і попит на «вирішення питання» зберігається.
Меню послуг
Найдешевші пропозиції, які іноді роблять окремі співробітники ТЦК або численні посередники, — це дрібні маніпуляції в обліку: зняття з розшуку або оновлення даних без наслідків для статусу. Дорожчі — відстрочки, бронювання і висновки ВЛК із подальшим зняттям з обліку. Найдорожчими є комплексні пакети, які включають підроблені медичні документи, рішення комісії, зміни в реєстрі та можливість виїхати за кордон.
Визначити середню ціну таких «послуг» складно: відповідної централізованої статистики немає. Про рівень цін можна дізнатися хіба з офіційних релізів поліції, ДБР, прокуратури та судових рішень.
Аналіз публічних матеріалів із розслідувань показує: вартість послуг зростає в міру наближення військовозобов’язаного до фактичної мобілізації. Найменші хабарі зазвичай пропонують на етапі до контактів із ТЦК; найбільші — вже під час призову чи примусового доставляння.
За матеріалами судових реєстрів, на Сумщині у 2026 році за зняття з розшуку платили приблизно 300 дол., а за відстрочку через підроблене судове рішення про опіку — 7 тис. дол. На Волині вимагали 1,5 тис. дол. за зняття з розшуку і 2,5 тис. дол. за «безперешкодне» оновлення військово-облікових даних. На Житомирщині, за версією слідства, службовець ТЦК просив 3 тис. дол. за зняття з обліку через нібито проблеми зі здоров’ям, супроводжуване фальсифікацією документів і змінами в системі.
Усі перелічені випадки стосуються найнижчого цінового сегмента корупційних послуг — коли людина ще не вступала в офіційні контакти з ТЦК. Фактично за гроші продавали паузу перед потраплянням у систему.
Коли контакт із системою відбувається, ціни зростають. Так, в Одесі у 2024 році працівника ТЦК затримали за вимагання 4 тис. дол. — нібито за те, щоб не вручати повістку. За даними прокуратури, у січні 2026 року в тому ж місті троє працівників районного ТЦК разом із членом громадської організації вимагали 6 тис. дол. за невиклик до центру комплектування.
У Тернополі суд розглядав справу, в якій водій обласного ТЦК вимагав 5 тис. дол. за те, щоб людина могла покинути приміщення територіального центру без проходження ВЛК, без бойової повістки та притягнення до адміністративної відповідальності.
У публічному полі трапляються й згадки про «пакетні» послуги за десятки тисяч доларів. Наприклад, у Кропивницькому ДБР викрило офіцера обласного ТЦК, який, за версією слідства, продавав броню за 20 тис. дол. і пропонував по 6 тис. дол. за зняття з розшуку та звільнення після примусової доставки в ТЦК.
У Києві прокуратура описувала випадки, де адвокат обіцяв за 25 тис. дол. добитися виключення з військового обліку. У 2025 році Київська міська прокуратура повідомляла про справу з хабарами в розмірі 50 тис. дол. за фіктивну інвалідність, зняття з обліку і виїзд за кордон.
Окремий сегмент ринку — фіктивне працевлаштування, коли товаром стає «робоче місце». В Одесі у лютому 2026 року повідомляли про схему, де за вакансію на об’єкті критичної інфраструктури вимагали 6 тис. дол.
Найдорожчі послуги пов’язані з медичними фальсифікаціями. На Київщині у 2026 році поліція описувала схему, де нібито за 18 тис. дол. формували фіктивний діагноз. У Дніпрі судовий реєстр зафіксував випадок за 16 тис. дол. — за вплив на рішення ВЛК і пакет документів для перетину кордону. А в Одесі у 2025 році посередник обіцяв оформити непридатність до служби за 25 тис. дол.
Найгучніший медичний випадок стався в січні 2026 року: Офіс генпрокурора повідомляв про голову ВЛК у Дніпропетровській області, який нібито продав «непридатність» у 20 епізодах на суму близько 300 тис. дол. У Хмельницькій області слідство повідомляло про велику схему на 170 тис. дол., 301 тис. грн і два автомобілі — за те, щоб працівники підприємства не потрапляли до призову.
Ціна цієї корупції — мільйони. Наприклад, у родини одеського військкома Євгена Борисова журналісти в 2023 році виявили елітну нерухомість в Іспанії вартістю 4,5 млн євро. У колишньої очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи та її родини під час обшуків вилучили понад 5,2 млн дол., 300 тис. євро, мільйони гривень та коштовності.
Як це працює
«Економічна правда» зв’язалася з чоловіком, чий Telegram-канал містив пропозиції з різними схемами ухилення від мобілізації — редакція помітила його через тематичний допис у Threads. Він позиціонував себе як посередник, який допомагає з ТЦК і виїздом за кордон. За його історією, 24-річний киянин після випадкового контакту з працівниками ТЦК на вулиці вирішив виїхати з країни, шукав варіанти для себе й батька та звернувся до цього посередника.
Йому запропонували два сценарії: перший — вивезти військовозобов’язаного з країни, не знімаючи з обліку; другий — оформи «пожиттєве виключення з військового обліку», щоб залишатися в Україні і «не боятися ТЦК».
Для виїзду існували кілька тарифів: за 10 тис. дол. обіцяли «спецборт», за 12 тис. дол. — «зелений коридор» через Молдову, Румунію, Польщу або Угорщину.
Пропозиції від посередника
Під «спецбортом» мали на увазі нібито медичну евакуацію: клієнта саджають у реанімобіль з іноземними номерами, перевозять лежачи з кисневою маскою в супроводі фельдшерів і «спецпредставника». Наприкінці маршруту — стаціонар у Бухаресті (Румунія) і кілька днів оплаченого проживання після перетину кордону. Якщо людина боїться блокпостів, її нібито підбирають у місці проживання й доставляють до точки старту. Пропонують різні дати відправлення.
Другий варіант — «пожиттєве зняття з військового обліку» за 9 тис. дол. Надавач послуг стверджував, що все можна оформити за 15 днів. За його словами, схема не універсальна — для конкретного випадку молодого киянина він пропонував «пакет інвалідності»: аналізи, УЗД, висновок ендокринолога, витяг з медкартки, довідка про інвалідність або непрацездатність і готова заява до ТЦК та ВЛК.
Пропозиції від посередника
Базовий сценарій передбачав діагноз «аутоімунний тиреоїдит» із серйозними ускладненнями для серця, печінки й нирок і довічною потребою в гормональній терапії. Проте сам по собі діагноз не гарантує виключення з обліку — потрібне офіційне рішення ВЛК про непридатність, а не лише довідка від лікаря.
Посередник обіцяв повний ланцюг послуг: власні лікарі, канали подання документів, потрібне рішення ВЛК, оновлення статусу в системі «Оберіг» і додатку «Резерв+», новий військово-обліковий документ і довідка для виїзду за кордон.
Наприкінці клієнту нібито повинні були присвоїти статус «непридатний» і виключити з обліку. Усі документи обіцяли відправити «Новою поштою». Для оформлення просили фото (можна селфі), фото паспорта, ІПН і військовий документ.
Оплата передбачалася за схемою 50/50: половину платіжної суми як аванс. Всі розрахунки — у криптовалюті USDT. У переписці це було чітко прописано й без компромісів.
Умови оплати
Тон розмови в цій історії показовий: створювалося враження, ніби йдеться не про ухилення від мобілізації, а про звичайну консультацію перед купівлею дорогого товару. У листуванні фігурували терміни «пожиттєво», «без права повторного проходження ВЛК», «повна недоторканність».
Така бездоганна подача викликає підозри у шахрайстві. Надто впевнені обіцянки, «свої люди всюди» і стовідсоткові гарантії на словах не є доказом того, що після оплати клієнт отримає обіцяне. Редакції не вдалося підтвердити, що співрозмовник насправді надавав такі послуги: журналістський експеримент закінчився раніше, ніж журналіст перетнув межі кримінальної відповідальності.
Водночас стиль повідомлень, наявність Telegram-каналу і детальні пояснення про внутрішні процедури можуть створити в пересічної людини враження правдоподібності пропозиції.
Замість висновку
Розмір корупційного ринку навколо ТЦК точно не відомий. У публічній площині звучать оцінки від 800 млн євро до 2,1 млрд євро на рік, але без доступної методології. Якщо, для прикладу, поділити 2 млрд євро на ціну зняття з обліку з житомирського кейсу (3 тис. дол.), то виходить близько 666 тис. чоловіків щороку — цифра, яка виглядає абсурдною.
Важливо також пам’ятати, що ринок містить значну частку шахрайства: продають легенду про вплив там, де його може й не бути. Іноді корені «менеджерів з вирішення питань ТЦК» ведуть до росії.
Проблема глибша: коли держава зберігає монополію на примус, вона втрачає монополію на справедливість. Поряд із формальною процедурою існує чорний ринок, який продовжує функціонувати й заробляти.
У такій ситуації принцип рівності замінюється платоспроможністю: один шукає посередника й криптогаманець, інший — іде служити. Чим довше існує цей ринок, тим важче державі переконати громадян, що мобілізація — це спільний обов’язок, а не нерівномірний тягар, з якого більш забезпечені можуть вирватися через «чорний хід». Це проблема також для Одеси та Одеської області, де вже фіксували численні корупційні випадки й схеми, пов’язані з мобілізацією.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
