Полювання на Одещині відновили у семи районах, зокрема в Бессарабії. Раніше повноцінний мисливський сезон був заборонений із початку повномасштабної війни, хоча окремий відстріл хижаків погоджували. В ОВА аргументують відновлення необхідністю контролювати зростання чисельності диких тварин, зменшувати ризики інфекцій та захищати господарства. Але екологи та біологи застерігають, що відстріл без ретельного вивчення популяцій може лише посилити проблему. Вони вважають полювання недоречним у воєнний час і наголошують на можливих негативних наслідках для екосистеми. Наскільки виправдане це рішення і які наслідки воно може спричинити — далі в матеріалі.
Причини відкриття мисливського сезону
12 жовтня Одеська обласна військова адміністрація оголосила про погодження з оперативно-тактичним угрупованням «Одеса» проведення полювання в сезоні 2026–2027 років на території області. Сезон відкривається в усіх районах Бессарабії — Ізмаїльському, Болградському, Білгород-Дністровському, а також в Одеському, Березівському, Роздільнянському й Подільському районах.
За даними адміністрації, чисельність хижих м’ясоїдних тварин у регіоні за останні роки зросла приблизно на 30%, а хутрових — в півтора рази. Це лисиці, шакали, вовки, єнотоподібні собаки. Представники ОВА зазначають, що це підвищує ризики для населення та домашніх тварин. Мешканці громад вже зверталися до влади через появу шакалів у безпосередній близькості від житла.
Голова ОВА Олег Кіпер у інтерв’ю «Суспільному» пояснив, що мова саме про контрольований відстріл хижаків, а не про розваги. Він навів аргументи щодо небезпеки поширення сказу і пташиного грипу, повідомивши про нинішню неможливість повного забезпечення вакцинами від сказу. Завдяки цьому Одещина стала дванадцятою областю України, де розпочався мисливський сезон під час війни.
Південне міжрегіональне управління лісового та промислового господарства додало, що через тривалу заборону полювання майже зупинилося фінансування мисливських підприємств. Брак коштів унеможливив охорону угідь, боротьбу з браконьєрством та проведення біотехнічних заходів, таких як заготівля кормів, облаштування солонців і водопоїв.
«З 2022 року господарства втратили фінансування через воєнні обмеження. Це перешкоджало охороні угідь від браконьєрства та проведенню заходів підтримки диких тварин у зимовий період», — заявили в управлінні.
Хоча раніше відстріл хижаків проводили санітарний або діагностичний, чиновники констатують подальше зростання їх кількості. Управління наголошує на необхідності посилити регулювання:
«Попри зусилля з обмеження кількості хижаків у 2025–2026 роках, їх чисельність зростає стабільно. Аграрії та приватні господарства також відзначають збільшення збитків — дикі тварини нищать урожай зернових і технічних культур. Це свідчить про гостру потребу привести популяції до природних норм», — йдеться у повідомленні.
Водночас у відкритих повідомленнях ОВА не пояснили, якими методами визначалися ці показники. Еколог Іван Русєв відразу відкрито критично поставився до рішення влади, назвавши його маніпуляцією та сумніваючись у достовірності заявленого зростання на 30%.
«Військова адміністрація погодила це, маніпулюючи даними. Немає підтверджень, що кількість хижаків зросла на 30%», — вважає науковець.
Русєв визнає локальне зростання тварин у безпечних місцях, однак підкреслює, що дикій природі загрожує війна: обстріли, вибухи. Відновлення полювання створює додатковий тиск на фауну, особливо на птахів під час міграції.
Чому відстріл не дає очікуваних результатів
Чи допоможе відстріл мисливцями контролювати чисельність хижаків? З цим питанням звернулися до відомого зоолога Миколи Роженка, який першим офіційно зафіксував на території України появу шакала і десятиліттями вивчає їх поведінку.
Експерт категорично заперечує ідею відкриття сезону під час війни.
«Полювання під час війни — недоречне, це як сідло на корові. Хоча є біологічні підстави через наявність вовків, шакалів, лисиць і поширення сказу, але коли хлопці захищають країну, займатися полюванням не на часі», — зауважив Роженко.
Він розуміє економічні мотиви організацій, які залежать від внесків мисливців, але наголошує, що суспільство наразі сфокусоване на війні і вирішення інших завдань не є пріоритетом.
Другий важливий аспект, на який звертає увагу Роженко — необхідність методологічного підходу в регулюванні популяції хижаків. Відстріл без вивчення структури угруповання може призвести до збільшення їх чисельності.
«Проблема не в загальній чисельності шакалів, а в відсутності методики контролю. Вбивство альфа-пари — ключових тварин, які стримують розмноження інших, призводить до того, що через рік-два популяція зросте вдвічі чи втричі», — пояснив науковець.
Він різко критикує масові облави мисливців:
«20-30 мисливців, що йдуть полями шукати вовка — це марна справа, вовк набагато обережніший за зайця чи фазана, яких вони знайдуть замість нього», — вважає експерт.
Водночас Роженко визнає, що чисельність шакалів зросла і це справді загрожує господарствам. Він не заперечує необхідність регулювання, але лише на основі наукових досліджень.
«Регулювати чисельність повинні підготовлені фахівці, які знають популяційну структуру, вміють відрізняти самців від самок, молодняк від дорослих. Лише так можна ефективно контролювати популяцію. У США, наприклад, при регулюванні койотів застосовують такі підходи — стріляти без системи там не допускають», — підкреслює Роженко.
Він раніше пропонував створити в Україні спеціальні групи для регулювання, проте ці ініціативи не реалізувалися.
«В нашій країні дуже мало фахівців з такою методикою, і їх ніхто не підтримує. Я намагався переконати мисливців і керівників організацій у потребі створення груп, які б вивчали популяції і професійно впливали на їх поведінку. Це коштує грошей і часу, але так можна», — зазначив зоолог.
Ще одна причина появи хижаків поруч із селами — доступність їжі. Часто дикі тварини харчуються на стихійних сміттєзвалищах і на необладнаних скотомогильниках.
«Необхідно облаштувати такі місця, бо дикі тварини не мають доступу до загиблих великої рогатої худоби. Навколо багатьох сіл лежать необроблені туші, які стимулюють різке збільшення популяції хижаків», — роз’яснив Роженко.
Таким чином, простий відстріл не усуває підстав, через які хижаки наближаються до населених пунктів. Біолог Максим Яковлєв також підкреслював неефективність подібних заходів.
Біолог Сергій Курочкін додатково акцентує на впливі полювання на птахів. Він зауважує, що постріли та активність мисливців сполохують не лише цільові види, а й охоронюваних пернатих. Помилки в класифікації можуть коштувати життя рідкісним видам.
Курочкін наводить приклад Польщі, де з 2 січня 2026 року виключили з мисливського переліку п’ять видів птахів для їх збереження, також наголошуючи на пошкодженні охоронних видів через полювання.
Він підкреслює, що скорочення багатьох видів помітне, хоча для достовірної оцінки потрібні багаторічні і системні обліки, враховуючи сезони, водність і переміщення птахів.
За спостереженнями Курочкіна, чисельність таких видів як лиска на знайомих водоймах значно зменшилася, хоча восени птахи збираються у великі зграї.
Особливу загрозу для перельотних птахів становить полювання у сезон міграції, що змушує птахів витрачати додаткову енергію, порушує живлення і відпочинок, змушує залишати придатні для гніздування місця.
«Хто і за якою методикою проводив обліки? Як враховували міграцію і присутність рідкісних видів? Хто перевірятиме правильність видового складу добутих тварин? Наявність єгерів та інспекцій сама по собі не гарантує контролю. Потрібна система патрулювання та оперативне реагування на порушення», — зазначає біолог.
Епізоотична ситуація та вакцинація: коментарі експертів
З початку 2026 року в Одеській області зареєстрували 22 випадки сказу у тварин, повідомила у вересні Держпродспоживслужба регіону. Відзначили, що ситуація стабільна і контрольована. У жовтні планують провести кампанію пероральної імунізації диких м’ясоїдних для покращення ситуації та обмеження джерел інфекції в природі.
Втім, у жовтні служба зафіксувала, що епізоотична ситуація зі сказом у дикій природі залишається складною через стрімке зростання кількості лисиць і шакалів. Захисні заходи були недостатніми, і у відомстві сподіваються на комплексний підхід.
Епізоотологиня Людмила Пероцька в коментарі наголосила на збільшенні лисиць у регіоні. Вона відзначила, що полювання на них наразі не в пріоритеті через високу вартість ліцензій і малий попит на хутро. Основний захист від сказу полягає у пероральній імунізації, а не бездумному відстрілі.
«Відстріл тварин завжди був діагностичним — для виявлення ситуації в природі. Просто так стріляти — несе небезпеку. Вирішує проблему вакцинація», — прокоментувала вона.
Перотська підтверджує, що шакали можуть бути носіями вірусу сказу, хоч найактивніше його поширюють інші види. Водночас вживали непрямі підтвердження захворювань серед шакалів.
Окрім сказу, епізоотологи наголошують на великій загрозі африканської чуми свиней. У серпні був спалах у Болградському районі, який взяли під карантин. У вересні його зняли — нових випадків не зафіксували.
«Дикі кабани хворіють на АЧС. Люди їй не хворіють, але якщо мисливець зловить зараженого кабана, він може занести вірус у інші регіони через тушу», — попереджає експерт.
Ще одним аргументом влади є небезпека поширення пташиного грипу. Навесні 2025 року в Саратській громаді через це вже пропонували діагностичний відстріл птахів, який збурив протест екологів через порушення природного циклу гніздування. Перотська пояснила, що пернатих не відстрілюють для діагностики, так само як і хворих на АЧС свиней — таких державних планів не існує.
«Нема практики відстрілу птахів або свиней для діагностики. Лише лисиць для контролю сказу», — підсумувала вона.
Попри сумніви науковців, деякі мисливці активно діляться трофеями в соцмережах. Наприклад, Михайло Стельмаков підкреслює необхідність зниження популяції шакалів для збереження фауни Бессарабії.
Заборони та строки сезону полювання
Полювання категорично заборонено на територіях природно-заповідного фонду, у мисливських угіддях на відстані ближче 5 км від державного кордону, у районах виконання бойових завдань, у зонах військових обмежень, поблизу фортифікаційних споруд та інших небезпечних місцях, які визначає військове командування.
Сезон завершується в різні строки в залежності від виду тварин. Відстріл пернатої дичини та парнокопитних припиниться у грудні 2026 року. Полювати на гусей, зайця та самців кабана дозволено до січня 2027 року включно.
Отже, влада мотивує відновлення сезону необхідністю захистити людей і господарства та знизити епідемічні ризики. Однак науковці попереджають, що без комплексного підходу полювання не вирішить першопричин появи хижаків поруч із населеними пунктами. Результат залежатиме від знання структури популяції і використання науково обґрунтованих методик. Іншими ключовими заходами повинні стати вакцинація диких видів, правильне поводження з відходами і загиблими тваринами, а також залучення досвідчених фахівців до контролю чисельності. Найголовніше — оцінити, чи справді полювання знизить ті ризики, на які посилається влада.
