Ключові моменти:
- Ветеран з Одеси Валерій Стальніченко представлятиме Україну на Air Force and Marine Corps Trials у США.
- У 2024 році він зазнав тяжких осколкових поранень ніг під час боїв на Сумському напрямку.
- До складу української національної збірної ветеранів увійшли 15 спортсменів, які змагатимуться у 11 дисциплінах.
- Ветеран вважає адаптивний спорт ключовим елементом як фізичної, так і психологічної реабілітації після фронту.
Для підготовки матеріалу журналістка поспілкувалася з ветераном Валерієм Стальніченком та зібрала інформацію про міжнародні змагання Air Force and Marine Corps Trials з відкритих джерел.
Тема адаптивного спорту й реабілітації військових має важливе суспільне значення. Після початку повномасштабного вторгнення повернення захисників до мирного життя стало одним із нагальних завдань для держави й громад.
Мета матеріалу — не лише розповісти історію одного ветерана, а й привернути увагу до потреби системного розвитку адаптивного спорту та сучасних реабілітаційних програм в Україні.
З Одеси до США: Валерій Стальніченко боротиметься за честь України на змаганнях авіаторів та морпіхів
Валерій народився 1984 року. Мріяв про мирну професію й після завершення навчання в Одеському автодорожньому технікумі розпочав буденне життя, поки війна не змінила його плани. Під час мобілізації, у 2024 році, в боях на Сумському напрямку він отримав серйозні осколкові поранення ніг.
Валерій Стальніченко на фронті, до поранення
— Після того поранення я мав лише одну думку: аби залишилися ноги, — пригадує Валерій. — Мене довго не могли евакуювати, бачив також тих, хто зазнав ампутацій. Лікування тривало в різних медичних центрах у Сумах, Конотопі та Києві. Дякую лікарям — вони зробили для мене максимум. До Одеси повернувся вже на етапі реабілітації.
Уже під час реабілітації Валерій зустрів Арсена Рябошапка та Іллю Пилипенка — співзасновників громадської ініціативи «Вільні воїни». Саме вони на Одещині одними з перших системно почали розвивати адаптивні види спорту для поранених військовослужбовців: відвідували лікарні й закликали пацієнтів долучатися до тренувань.
— Спочатку не одразу зважився приєднатися, — ділиться Валерій. — Потрібен був час, аби зрозуміти, чи хочу я цього. Перший місяць дався важко: організм звикав до навантажень. Але згодом пішло краще. Мені подобаються баскетбол у колісних кріслах, волейбол сидячи й регбі. В цих видах потрібні тактика, стратегія, швидкість і нестандартні рішення. З грудня минулого року тренуюся ще й зі стрільби з лука. Саме в цих дисциплінах планую виступати на Air Force and Marine Corps Trials.
Потрібна людина, яка підтримає та приведе до спортзалу
Валерій переконаний, що багатьом пораненим важко самостійно прийняти рішення про початок занять адаптивним спортом. Хтось позбавлений підтримки рідних, хтось втрачає сенс життя й опускається в депресію, хтось не вірить у власні сили. Наразі адаптивний спорт в Україні здебільшого тримається на ініціативі самих ветеранів та волонтерів, які намагаються допомагати побратимам.
— Коли сам почав займатися, побачив, скільки людей потребують допомоги, — продовжує він. — Мені було легше, бо поруч були мама і дружина. З власного досвіду стверджую: адаптивний спорт допомагає впорядкувати думки, спрямувати енергію на відновлення і знайти розуміння того, чим хочеш займатися далі.
Під час зборів команди у Києві
Вчитись у тих, хто вже має досвід
Валерій вважає за необхідне переймати досвід країн, що вже створили ефективні системи реабілітації для військових, зокрема досвід Сполучених Штатів.
— Повернення додому часто буває складним шляхом, — говорить Валерій. — Людині, яка повертається з фронту, непросто знайти себе в мирних реаліях. Треба прийняти себе новим, вирішити, чим займатися далі, і наполегливо рухатися до мети. На мою думку, адаптивний спорт — важлива складова такого повернення: він загартовує характер і допомагає побачити реальні можливості в новому житті.
Валерій із зацікавленням чекає можливості поспілкуватися на змаганнях в Америці з представниками різних родів військ і дізнатися про їхні підходи до повернення в мирне життя.
— Поранених на фронті багато, тому ми маємо розвивати всі напрями адаптивного спорту швидко й на сучасному рівні.
Валерій Стальніченко готовий до змагань
«Без адаптивного спорту далі себе не бачу»
Тепер Валерій по-іншому згадує свій початковий спротив заняттям: здається, що то взагалі не про нього. Сьогодні він мріє повністю присвятити себе цьому напрямку — тренуватися, брати участь у змаганнях, комунікувати з колегами з інших країн, переймати їхній досвід і створювати в Україні та в Одесі більше можливостей для ветеранів долучатися до адаптивного спорту. За його переконанням, це важливий крок до прийняття себе і початку нового життя.
Довідка: що таке Air Force and Marine Corps Trials?
Air Force and Marine Corps Trials — це внутрішні американські відбіркові змагання, за підсумками яких формуються команди, що представляють різні роди військ США на Warrior Games — турнірі, де виступають представники армії, сил спеціальних операцій, військово-морських сил, повітряних сил та морської піхоти.
З 20 лютого по 3 березня цього року українська національна збірна ветеранів братиме участь у змаганнях для поранених військовослужбовців і ветеранів повітряних сил та морської піхоти США. До складу збірної увійшли 15 спортсменів, які виступатимуть у 11 видах спорту.
Раніше повідомлялося, що у місті Балта ветеран війни створив центр відновлення для побратимів.
Також повідомлялося, що на Одещині військові проходять реабілітацію за допомогою занять з кіньми та дельфінами.
Читайте також: Хто допоможе ветеранам повернутися до цивільного життя: як це відбувається у громадах Одещини та Хмельниччини
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
