Сьогодні, 13 грудня, на центральній площі Ізмаїла, що в Одеській області, відбулася одна з найбільш масштабних в Україні мирних акцій на підтримку родин безвісти зниклих та полонених – «Зниклі, але не забуті». Захід організували ГО «Південноукраїнський рух ветеранів та волонтерів «Вулик», донька одного з безвісти зниклих військових Катерина Ханікова за підтримки Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Подію висвітлювали місцеві й регіональні джерела; Ізмаїл розташований у південній частині Одещини, неподалік від Одеси.
Головним символом акції стала інсталяція зі ста стільців, на які були покладені військові форми; вони вишикувалися в одну лінію, що мало на меті візуалізувати число полонених і зниклих безвісти захисників Ізмаїльського району, про яких пам’ятають і яких очікують вдома.
На площі зібралися родини зниклих героїв, волонтери та небайдужі мешканці — акція стала сильним нагадуванням, що боротьба за повернення кожного військового триває й потребує уваги суспільства та влади.
«Ми прагнули показати: наші Герої поруч, їх пам’ятають, хоча їх не видно. Хочемо, щоб люди помічали, не забували і розуміли — є ті, хто прагнуть повернутися додому, але опинилися у невідомості. Сьогодні це наймасштабніша акція, тут було багато людей. Наша спільнота підтримує один одного, ми поруч. Просимо містян: коли бачите подібні акції — виходьте, приєднуйтеся, підтримаєте плакатом, просто постійте поруч чи посигнальте з автівки. Коли відчуваємо підтримку, розуміємо, що наші голоси не марні — їх чують і поряд є ті, хто ділить наш біль», — сказала Катерина Ханікова.
Організатори підкреслили, що такі заходи важливі не лише для емоційної підтримки родин, а й як голос суспільства, який нагадує світовій спільноті про триваючу трагедію й необхідність прискорення процесів із визволення полонених та пошуку зниклих.
«Метою сьогоднішньої акції було нагадати: кількість наших хлопців зросла і вже перевищує сто. Ми символічно розставили 100 стільців, щоб показати цей масштаб. Багато з них понад три роки перебувають у полоні або зникли безвісти. Ця акція — підтримка родин. За кожного військовослужбовця ми маємо боротися і робити все можливе, аби допомогти їм повернутися додому», — розповіла Наталія Мостовенко, членкиня ГО «Південноукраїнський рух ветеранів та волонтерів «Вулик», військовослужбовиця.
За всіх захисників, яких вважають зниклими або які чекають на звільнення з полону, помолився військовий капелан отець Володимир Жук. Він нагадав, що за кожним іменем стоїть людська доля, і кожна родина має право на правду та належну допомогу.
Акція також стала простором для обміну досвідом і взаємної підтримки між родинами, що переживають подібну невизначеність. Представники ГО «Вулик», які опікуються сім’ями військовослужбовців, пообіцяли продовжувати надавати допомогу та підтримку.
«На кожному з сотні стільців сьогодні стояв символ того, кого чекають у родині. Хочеться звернутися до містян: навіть якщо у ваших сім’ях немає зниклих — це не означає, що вам не варто приходити й підтримувати. Такі акції відбуваються кожної другої суботи — приділіть час, допоможіть тим, хто зараз перебуває у зоні очікування. Невідомість — найстрашніше. Напередодні свят кожні ваші обійми, добре слово стануть величезною підтримкою. Дякуємо всім присутнім, і віримо, що кожна родина дочекається свого захисника», — зазначила керівниця ГО «Південноукраїнський Рух Ветеранів та Волонтерів «Вулик» Катерина Ізмайлова.
Декілька зворушливих пісень виконав маленький Єгор Боцу — син безвісти зниклого захисника Антона Боцу. Його виступ додав заходу особливої щирості та людяності.
До акції долучилися місцеві мотобайкери, які провели мотопробіг на підтримку зниклих захисників та їхніх родин, що щодня живуть у надії й очікуванні.
Подібні ініціативи в Одеській області та по всій Україні мають вирішальне значення для підтримки морального стану родин та нагадування державі й міжнародним інституціям про їхні зобов’язання щодо обміну полоненими та пошуку зниклих безвісти. Вони показують: доки триває війна, робота з повернення полонених і виявлення долі зниклих не припиняється.
Кожна така акція — це крок до єдності, солідарності й спільного очікування того дня, коли всі українські захисники знову опиняться вдома, поруч із рідними в Одесі, Ізмаїлі та інших містах Одещини.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
