Чому уряд вирішив оподатковувати майже всі міжнародні посилки, хто за це заплатить і до чого тут великий бізнес – читайте в огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.
Зміст
Серед запропонованих Міністерством фінансів податкових новацій в рамках кампанії з пошуку додаткових 500 млрд гривень в бюджет до кінця року, активно обговорюваних експертним середовищем і бізнес-спільнотою, ідея розширення бази оподаткування міжнародних посилок наразі не стала топ-темою в публічному просторі.
Можливо, справа в тому, що за рахунок оподаткування посилок держава планує отримати в бюджет наступного року в кращому випадку лиш 8 млрд гривень, а до кінця поточного – трохи більше 3 млрд. Сума дійсно незначна порівняно з потенційними надходженнями від інших податкових новацій уряду. А проте зачепить нововведення практично кожного українця. І це вже – аргумент, чому цьому питанню варто приділити трохи уваги.
Як хочуть оподатковувати посилки
Урядовий законопроект №11416, яким пропонується розширити базу оподаткування міжнародних посилок, передбачає зокрема норму, згідно якої не є об’єктом оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача — фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях.
Тут варто нагадати, що згідно діючого законодавства не оподатковуються посилки вартістю до 150 євро.
В уряді аргументують свою ініціативу тим, що зниження порогу оподаткування сприятиме боротьбі з ухиленнями великого бізнесу від сплати митних платежів, через що державний бюджет втрачає колосальні кошти. Про це, зокрема, в інтерв’ю РБК-Україна говорив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Нас турбує той факт, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція знаходяться в “тіні”. Умовно кажучи, в рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все. І це проблема значно більша, ніж просто небажання платити незначні податки при імпорті”, – говорить міністр.
Протягом 2023 року без оподаткування митними платежами в Україну імпортовано 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень. В середньому, виходить, кожен українець отримав дві посилки за рік, наводить статистику Сергій Марченко.
“При цьому ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з 51,5 млн посилок. Задайтесь питанням, чому в Україні ціна тих же iPhone інколи нижча, ніж в країнах, де їх виробляють? Тому що з цих товарів не сплачено податки”, – резюмує співрозмовник РБК-Україна.
Як ініціативу уряду оцінюють експерти
Думки експертів щодо урядової ініціативи розходяться.
Pro
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман оцінює ідею розширення оподаткування міжнародних посилок загалом позитивно.
Він, зокрема, констатує, що досить часто міжнародні посилки, які формуються в комерційні партії товарів, попадають в Україну без податків. А потім продаються через інтернет-магазини, також часто без сплати податків. Таким чином значно викривляється конкуренція, страждають “білі” вітчизняні виробники, втрачає державний бюджет. Тож рано чи пізно норми щодо оподаткування міжнародних посилок мають бути ухвалені.
Фото: Getty Images
Сума потенційних податкових втрат для держбюджету від недооподаткування міжнародних посилок складає близько 8 млрд гривень на рік. Мова йде саме про ПДВ. Це якщо ПДВ справлятиметься від “нульової” вартості посилок, пояснює експерт, додаючи, що пропонована урядом норма про оподаткування посилок вартістю від 45 євро передбачена лише щодо посилок, які, умовно, родичі чи друзі пересилають один одному, без оплати. У випадках же купівлі товарів в інтернет-магазинах оподаткування має відбуватися починаючи від “нульової” вартості. І це правильно, вважає співрозмовник видання.
Що ж стосується ефективної боротьби з “тінню”, коли під виглядом посилок в Україну завозяться комерційні партії товарів для подальшого продажу, то, на жаль, поточні податкові ініціативи уряду не передбачають жодних спеціальних механізмів. Тож про детінізацію ринку мова наразі не йде.
Contro
З колегою не погоджується експерт Економічної експертної платформи, старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.
На його думку, норму щодо зниження цінового порогу оподаткування міжнародних посилок “протягують” лобісти великого бізнесу. Мова нібито йде про великих імпортерів електроніки, гаджетів та побутової техніки. Буцімто, монополісти просто не хочуть зайвої конкуренції.
“Це лобіюють так звані офіційні імпортери, які монопольно тримають високі ціни. Це суто лобістська історія, і вона дуже некрасива”, – стверджує співрозмовник видання.
На його думку, боротися з незаконними схемами оптових поставок товарів потрібно іншими методами. Для цього потрібно просто обмежити максимальну кількість посилок, яку людина може протягом певного періоду отримати для власних потреб. А для оптовиків – запровадити оподаткування від “нульової” вартості.
Що кажуть “на пошті”
Учасники ринку поштових перевезень коментувати податкові ініціативи уряду не поспішають.
Єдиний державний оператор поштового зв’язку “Укрпошта” обмежилась констатацією того факту, що наразі урядовий законопроект ще не ухвалено парламентом, тож, буцімто і коментувати нічого.
“До внесення, розгляду всіх правок та ухвалення остаточного тексту законопроекту вважаємо, що зарано коментувати наслідки, адже його положення ще можуть змінитися”, – переконують в компанії.
Незрозумілим залишається, чи збирається “Укрпошта” долучатися до розробки відповідних правок на етапі розгляду законопроекту в профільному комітеті Верховної Ради. Чи обмежиться констатацією результатів фінального голосування в сесійній залі.
Комерційний гігант ринку компанія “Нова пошта” до моменту виходу публікації не надала свій коментар щодо урядових податкових ініціатив.
.
