Чи можна з тваринами заходити в магазин?
— Це питання прямо не врегульоване чинним законодавством України. У законі «Про захист тварин від жорстокого поводження» також не передбачено ані заборони, ані дозволу заходити с тваринами у «громадську будівлю». Але закон передбачає, що деякі правила можуть встановлюватися актами органів місцевого самоврядування. Якщо ми говоримо про Одесу, то це рішення міської ради від 05 квітня 2008 року «Про затвердження правил утримання тварин у м. Одесі», де у пункті 2.6 вказано, що: власникам тварин забороняється заводити їх у приміщення громадських будинків, у тому числі до магазинів, об’єктів громадського харчування, установ охорони здоров’я, культури та інше) — БЕЗ ЗГОДИ ВЛАСНИКА. Але якщо ви зайшли зі своєю тваринкою у магазин або супермаркет, нічого страшного немає. Я ще не бачив випадків, коли когось за це оштрафували.
Охоронець має право оглядати сумку?
— Питання досить розповсюджене та цікаве. Знайти відповідь нам допоможе закон України «Про охоронну діяльність». Зокрема у статті 12 «Права персоналу охорони» пункту 6 частини 1 прописується, що: персонал охорони під час виконання функціональних обов’язків має право проводити огляд речей фізичних осіб під час здійснення пропускного режиму — ЗА ДОБРОВІЛЬНОЮ ЗГОДОЮ. Тобто якщо людина проходить пропускний режим (спеціальні рами на вході та виході в магазині), то охоронець обов’язково має питати дозвіл на перевірку особистих речей. Якщо людина добровільно не погоджується на огляд, то охоронець не має права зобов’язувати це робити, для цього вже треба викликати поліцію. Право на поверхневий огляд прописано у Законі України «Про національну поліцію». Тоді людина повинна самостійно показати речі, але якщо у поліції знайдуться підстави.
Обов’язково залишати речі у камері зберігання?
— Майже в кожному магазині або супермаркеті є оголошення від адміністрації з проханням до покупців залишати особисті речі у камері зберігання. По-перше, ані Закон України «Про захист прав споживачів», ані інші нормативно-правові акти, зокрема Правила торговельної діяльності та Правила торговельного обслуговування, НЕ ЗОБОВ’ЯЗУЮТЬ ПОКУПЦЯ ЗБЕРІГАТИ РЕЧІ під час здійснення покупок у магазині. По-друге, адміністрація може вводити в оману людину, яка зберігає там речі, попереджаючи, що вона начебто не є відповідальна за їхнє зберігання (наприклад, речі вкрали з камери зберігання). Насправді адміністрація магазину (супермаркету, торговельного центру) може нести відповідальність. Це передбачено Цивільним кодексом України, у Договорі зберігання, який може мати публічний характер, але кожна ситуація розглядається індивідуально.
Можна чіпати або приміряти товари?
— Так, можна. Це також не заборонено чинним законодавством України. За публічним договором купівлі-продажу, кожен покупець має право у присутності продавця оглянути товар, перевірити його властивості тощо, якщо це не виключено характером товару та не суперечить затвердженню про «Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами». Натомість у правилах роздрібної торгівлі зазначено, що продавець зобов’язаний створити покупцю зручні умови для вибору та примірки речей (товару). Між іншим, нормативні положення спонукають продавця до того, щоб, наприклад, в магазинах побутової хімії або декоративної косметики можна було скористатися тестерами або пробниками.
Що буде, якщо фотографувати вироби?
— Також не заборонено законом, навіть якщо є табличка, про заборону фотографувати. Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — НА СВІЙ ВИБІР. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки (наприклад, воєнний стан), територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар немає. Стаття 50 Конституції України також гарантує право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення, така інформація — НЕ МОЖЕ БУТИ ЗАСЕКРЕЧЕНА.
Чи треба платити за щось пошкоджене в магазині?
— В житті бувають випадки, коли ми щось випустили з рук або розбили пляшку з молоком в супермаркеті. Але, як кажуть психологи, це проблема пляшки, а не людини. В цьому випадку ми звертаємось до Цивільного кодексу України: згідно зі статтею 323, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна — НЕСЕ ЙОГО ВЛАСНИК, тобто магазин. Відповідно до статті 668 ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Якщо адміністрація магазину заявляє претензії, що людина щось пошкодила навмисне, нехай показують докази. Але й докази повинні мати відповідні ознаки: належні (безпосередньо стосуються справи), допустимі (установленні та отримані у законний спосіб), достатні (щоб можна було зрозуміти, що людина причинила шкоду).
Якщо відмовляються приймати картку?
— Знову звертаємося до статті 17 закону України «Про захист прав споживачів», в якій сказано, що продавець має забезпечити всі умови покупцеві для придбання товару. Встановлення будь-яких переваг використання прямих або непрямих обмежень прав споживача не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. Законом встановлено право споживача на вільний вибір товарів та послуг у зручний для нього час та ВІЛЬНИЙ БЕЗГОТІВКОВИЙ РОЗРАХУНОК з урахуванням режиму роботи та обов’язків для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, встановлених законодавством України. Продавець зобов’язаний усіма способами сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
Чи можуть відмовити в обслуговуванні?
— У статті 633 Цивільного кодексу України, де прописується поняття публічного договору, вказано, що підприємець НЕ МАЄ ПРАВА відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Хто відповідає за якість та безпеку товару?
— Відповідальність несуть і виробник, і продавець. Наприклад, продавець відповідає за збереження товару, термін придатності, списання, контроль цін тощо. Також не забувайте, що якість та безпеку товарів контролює Держпродспоживслужба. Тому за необхідності треба одразу звертатися до органу:
- цілодобова гаряча лінія України — (044) 364 77 80 або (050) 230-04-28;
- телефон управління Держпродспоживслужби в Одеській області — (048) 716-13-01.
