Зазначається, що у перехоплених листах генерального директора “Муромський приладобудівний завод” та директора “Ліги оборонних підприємств” Володимирської області Дмитра Фадєєва йдеться про те, що заводи мають здавати продукцію за фіксованими у 2019 році цінами. Проте мають купувати деталі за ринковими цінами та з передоплатою.
“При тому грошей від держави не вистачає навіть покрити відсотки кредиту, який необхідно взяти аби розрахуватись з постачальниками. До того ж гроші з підприємства можна вивезти лише по завершенню контракту, але контракти укладають на 3-5 років й ці гроші фактично весь цей час заморожені”, – передали у Центрі.
Як приклад наводиться те, що лише на виробництві системи навігації “Виріб 1Т146” Муромський завод отримав збитків на 70 мільйонів рублів. Тому підприємство не може виконувати замовлення, яке постійно зростає.
Крім того, російський підприємець у листі скаржиться, що на заводах бракує робітників через масову мобілізацію для продовження війни з Україною, та через відсутність житла. Будівництво в регіоні бараків не допомогло розв’язати проблему.
У ЦНС надали посилання на відповідний лист, деяка частина якого видалена “з міркувань секретності”.
Яка ситуація у Росії з ВПК
Раніше у січні постійний представник Великої Британії в ООН Джеймс Каріукі заявив, що внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну, економіка Росії втратила понад 400 млрд доларів через санкції. Дипломат зазначив, що оборонний комплекс держави-агресора настільки збіднів, що доводиться просити зброю в інших диктаторських режимів на кшталт КНДР.
Перед цим восени минулого року стало відомо, що Кремль звинуватив військово-промисловий комплекс Білорусі у зриві поставок для армії Росії.
Разом з тим у жовтні минулого року ЗМІ повідомляли, що згідно з аналізом супутникових знімків, РФ намагається активно нарощувати виробничі потужності на своїх військових заводах. Йдеться про підприємства, які працюють з авіацією, дронами й керованими боєприпасами.
