Нагадаємо, видання «Одеське життя» проводить опитування з метою показати, як суспільство, на прикладі Любашівської, Зеленогірської, Ренійської та Балтської громад сприймає і приймає людей з інвалідністю.
Групи інвалідності бувають різними: у громаді мешкають 220 осіб, які через хвороби не можуть піднятися з ліжка або, у кращому разі, можуть це зробити за допомогою близьких.
Серед людей з інвалідністю, які стоять на обліку, 125 — діти.
— Однак далеко не всі люди стають на облік і отримують відповідні виплати, — каже начальник управління Маргарита Іванова. — Тому названі цифри не відображають дійсність. Людей з особливими потребами насправді більше. До них можна зарахувати і людей похилого віку: вони не мають статусу інваліда, проте проблем із пересуванням у них предостатньо.
Якій частині населення потрібні пандуси, додаткові поручні, ліфти та інші інженерні споруди? Якщо відштовхуватися від перепису населення 2001 року, коли в Ренійському районі проживало 36 тисяч людей, то людей з особливими потребами серед них було 7%. З огляду на те, що за останні двадцять років із громади виїхала значна кількість працездатних громадян — на заробітки за кордон, можна припускати, що відсоток людей з інвалідністю вищий.
За групами інвалідності в Рені:
- перша група — 128 осіб
- друга група — 569 осіб
- третя група — 553 особи
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду»