До повномасштабного вторгнення Росії до 90% ампутацій в Україні складали ампутації в основному нижніх кінцівок на рівні стопи, гомілки.
Більшість ампутацій раніше проводили через хвороби судин ніг. Наприклад, діабету. Частина – через онкологію і травми, отримані в ДТП. Але через агресію РФ протезування і реабілітації стали потребувати тисячі захисників. Потреба стала величезною.
Реабілітація роками була пострадянською. В останні роки ситуація суттєво покращилася, але так чи інакше війна і її наслідки – це величезний виклик, коментує РБК-Україна медичний директор центру Superhumans і колишній голова НСЗУ Андрій Віленський.
“Через війну в Україні структура ампутацій інша. 30% і більше – це верхні кінцівки, багато ампутацій вище коліна. Іноді захиснику треба ампутувати навіть дві руки і дві ноги”, – аналізує він ситуацію.
За словами Віленського, процес повернення військового до цивільного життя та лікування після поранень має бути цілісним, а в Україні й досі реабілітацією займається МОЗ, а протезування – це до Мінсоцполітики. Хоча протезування – це складова частина реабілітації.
“Дані про потреби під час війни закриті, але так чи інакше запит величезний. Я б оцінював його в десятки тисяч людей, яким потрібні протези”, – додає Віленський.
Також в Україні раніше не було сталої програми підготовки фахівців з протезування. Але зараз Львівська політехніка матиме держзамовлення на таких спеціалістів.
“Таким чином ми закладаємо фундамент і на майбутнє, адже пацієнту треба буде реабілітація все життя. До того ж сам протез через два-три роки треба буде змінити”, – додає співрозмовник.
В центрі Superhumans на Львівщині безкоштовно проводять протезування реабілітацію військовим та цивільним.