Проект МУР – це унікальне творче об’єднання, яке пожвавлює українську літературу минулого у сучасному форматі.
До того, як з’явилася «Ти — романтика», спочатку були лише вірші під музику, але згодом проект розширився до повноцінної вистави, де слово поєднується з музикою та візуальним мистецтвом. До ініціативи приєдналися відомі сучасні діячі культури, серед яких Сергій Жадан, Євген Янович та Олена Кравець. Головне посилання МУРу – перемога над імперією зла та популяризація української культури.
Редакція «Одеського життя» поспілкувалася з однією з учасниць проєкту, акторкою та монтажеркою Марією ОʼРайлі, щоб дізнатися більше про створення мюзиклу та те, чому він вартий уваги українських глядачів. Вистава подорожуватиме всією Україною, пропонуючи новий погляд на творчість українських авторів.
Як «оживають» письменники
— Розкажіть детальніше про проєкт і його основний меседж.
— Проєкт МУР вже два роки існує в різних форматах, створюючи різноманітний контент. Починали з музичних альбомів на основі віршів класиків, знімали освітні відео і монтували їх. Зараз активно працюємо над мюзиклом «Ти — Романтика» і відправляємось у тур Україною.
— Яка основна мета вашого проєкту?
— У МУРі ми завжди наголошуємо: всі ті книжки, які у вас так давно стояли на полицях і ви їх не читали, діставайте, стряхуйте ту пилюку і розумійте, що ті, хто їх писав, були такими ж, як і ми. Вони стикалися з такими ж питаннями – мовою, самоідентичністю, усвідомленням українських проблем. Ми розуміємо їх, а вони розуміють нас.
— Ви оживляєте письменників, створюєте для них соціальні сторінки, де вони ніби публікують дописи зі своїми думками. Як ви до цього прийшли?
— Це почалося з того моменту, коли Саша (наш режисер і копірайтер) разом із Колею (оператором) прийшли на студію до Віті (композитора) і вирішили спробувати просто почитати вірші під музику. Сашко завжди читав вірші, але і робив це під музику. Потім вони вирішили, що якщо у Віті є власна студія, треба щось записати. На той момент Сашко записав власну композицію, а потім ми подумали, а що, якщо покласти на музику вірші наших класиків – Шевченка, Франка, Українки. Саша любить цікаві формати, які захоплюють і тримають увагу, а я допомагаю реалізувати це в монтажі, графіці, ілюстраціях і візуальному оформленні. Ми не хотіли, щоб наші поети залишалися «забронзовілими» фігурами на полицях. Ми створюємо освітні відео, залучаємо друзів для обговорення, працюємо над тим, як краще показати наші ідеї.
«Доторкнутися до нашої історії»
— Як вдалося перейти від формату соціальних мереж до живих театральних виступів, які покажуть у всеукраїнському турі?
— Коли ми в лютому випустили альбом, не очікували що його почує так багато людей. Мало того, ми не планували ставити його на сцені перед такою кількістю глядачів. Але альбом набрав популярності, і з нами познайомився Антон Азізбекян, який став нашим продюсером. І саме він сказав: «Робіть «Жовтневий» (палац культури у Києві, який вміщує понад дві тисячі глядачів), ви впораєтесь! Я в вас вірю стовідсотково. Ми сказали, «Жовтневий», звісно, дуже сильно і дуже цінно, бо в його підвалах були допити та розстріли. Спочатку ми не могли наважитися, але коли відбувається солд-аут всіх квитків за 15 годин, ми оголосили другий «Жовтневий», бо люди продовжують писати. Ми теж мали солд-аут менше ніж за 24 години. І ми вирішуємо, що треба вирушати в тур всією Україною. А далі люди вже підтримали. Ті, хто приходив, були в захваті, знімали, публікували мільйон сторіз, коментарів.
— Для тих, хто ще не знайомий із творчістю МУР, які емоції можуть очікувати глядачі після відвідування реп-мюзиклу?
— Після наших вистав глядачі кажуть, що все настільки захоплює твій погляд, торкає душу просто до мурах, тебе розриває від емоцій, від нових усвідомлень. Від того, що ти маєш змогу в такий вечір доторкнутися до нашої історії, що ти просто не маєш часу взяти телефон, підняти і записати сторіз, бо ти знаєш, що ти щось пропустиш. І люди ходять декілька разів, бо в нас актори, в нас балет, в нас неймовірно великі і гарні декорації. Це постановка Інни Матюшиної. Той рівень, який вони дають нашій виставі, те, як вони рухаються…Це той вечір, в який ти можеш отримати всі емоції, від щирого сміху до дуже великого болю і гіркоти. І це історія про письменників «розстрільного відрочення». Це конкретний період, конкретні постаті, про яких ми всі чули, але ми майже ніколи не знали.
— Після перших трьох вистав ви зібрали гроші на книжки українською мовою для деокупованих територій. Зараз збираєте на ГУР. Розкажіть, будь ласка, на що саме?
— Після кожної вистави ми проводимо аукціон, спілкуємось напряму з глядачами. Завдяки цьому в різних містах ми мали змогу співпереживати з нашими глядачами різні події. Зокрема й під час повітряних тривог або обстрілів. Зараз ми збираємо кошти на дрони для ГУР, бо це дуже важливий і проактивний підрозділ. Ми впевнені, що це точно буде реалізовано і принесе якісний результат.
