Постійні тривоги, вибухи, втрати та невпевненість у завтрашньому дні поступово підточують психіку навіть найстійкіших людей. У таких умовах дедалі частіше говорять про “депресію”, проте не завжди розуміють, що це — не просто поганий настрій або втома. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, депресія належить до найпоширеніших психічних розладів у світі. Сьогодні важливо відкрито й компетентно пояснювати, що таке депресія, як її впізнати і як можна допомогти собі чи близьким.
Що таке депресія насправді
Депресія — це не тимчасовий сум чи короткочасне пригнічення. Це захворювання, яке впливає на мислення, емоції, поведінку та навіть фізичний стан людини.
“Депресивний розлад (або депресія) — це поширений психічний розлад, для якого характерні пригнічений настрій або втрата задоволення та інтересу до діяльності протягом тривалого періоду.
Депресія відрізняється від звичайних коливань настрою й реакцій на повсякденні події. Вона може торкатися всіх сфер життя: стосунків із родиною, друзями та громадою, а також впливати на навчання та роботу”, — інформують у ВООЗ.
У часи війни психіка людини опиняється під великою напругою. Для мешканців міст із частими атаками та повітряними тривогами ситуація ускладнюється — навіть якщо зовні людина тримається, всередині накопичується напруга, що з часом може перерости в депресію. Депресія часто виникає як реакція на тривалий стрес: раніше люди могли справлятися самостійно, але в умовах війни запас ресурсів зменшується.
У ВООЗ зазначають наступне:
- на депресію страждає 5,7% дорослого населення світу;
- депресія частіше трапляється серед жінок, ніж серед чоловіків; зокрема, понад 10% вагітних і недавно народжених жінок стикаються з нею;
- у 2021 році через депресивний розлад у світі вчинили самогубство 727 000 осіб.
Чому виникає депресія
Депресія зазвичай зумовлена поєднанням різних чинників.
- По‑перше, психологічні причини — перенесені травми, втрати, сильні емоційні потрясіння (наприклад, смерть близької людини або життя під постійною загрозою).
- По‑друге, соціальні фактори — безробіття, фінансова нестабільність, ізоляція; під час війни ці ризики зростають.
- По‑третє, біологічні причини — зміни у роботі мозку, гормональні порушення, генетична схильність.
Війна створює постійний фон тривоги: організм перебуває в стані підвищеної готовності, що виснажує нервову систему. Через це навіть невеликі труднощі можуть здаватися нездоланними — людина швидше втомлюється, погіршується сон, зростає дратівливість. Ці фактори часто взаємоповʼязані.
Основні симптоми депресії
“Розрізняють легкий, середній і важкий ступені депресії — залежно від кількості та інтенсивності симптомів. Важливо також враховувати, чи були маніакальні епізоди.
Депресія може бути хронічною (тривати довго) або епізодичною з рецидивами, особливо якщо її не лікувати. Повторювані депресивні епізоди називають рекуррентними депресивними розладами”, — стверджують у Міністерстві охорони здоровʼя України.
Індикатори депресивного розладу:
- пригнічений настрій;
- втрата інтересу до звичних занять;
- неможливість відчувати задоволення;
- зниження життєвої енергії;
- пасивність;
- підвищена тривога;
- сонливість або безсоння;
- погіршення концентрації уваги;
- втрата апетиту;
- занижена самооцінка;
- відчуття провини або відчаю;
- думки про самогубство.
Як допомогти собі самостійно, а коли потрібно звернутися до лікаря
Перший і найважливіший крок — визнати проблему. Такий стан не варто терпіти мовчки або ігнорувати. Розповісти про свій стан близьким, друзям або спеціалісту — вже значний крок, адже підтримка оточення відіграє ключову роль.
Слід дбати про базові речі: регулярний режим сну, збалансоване харчування, фізична активність — навіть коротка прогулянка може поліпшити самопочуття. Важливо уникати вживання алкоголю й наркотиків, бо вони лише погіршують стан.
Якщо симптоми не зникають більше ніж два тижні, варто звернутися до лікаря. Почати можна зі свого сімейного лікаря, який при потребі направить до профільного фахівця. При легкій формі депресії часто достатньо психотерапії; при середній і важкій формі може знадобитися медикаментозна терапія. Важливо: антидепресанти не можна приймати самостійно — їх має призначати лише лікар.
Чим допомагає психотерапія:
- вчить керувати стресом;
- допомагає змінити негативні установки;
- повертає відчуття контролю над власним життям.
Одна з основних перешкод — стигма: багато хто боїться просити допомоги, вважаючи це виявом слабкості. Насправді депресія — це медичний стан, як і будь‑яка інша хвороба, що потребує уваги та лікування.
У сьогоднішніх реаліях, коли місто живе під постійною загрозою, питання психічного здоровʼя не менш важливе, ніж фізична безпека. Депресія може торкнутися будь‑кого — незалежно від віку, соціального статусу чи сили характеру. Проте важливо памʼятати: з нею можна боротися. Підтримка рідних, своєчасне звернення до спеціалістів і увага до власного стану дійсно допомагають повернутися до повноцінного життя.
Нагадуємо
Арнольд Ків — фізик, професор, доктор фізико‑математичних наук, двічі лауреат державних премій; наразі викладає в Університеті Ушинського. Ідеї 90‑річного науковця застосовуються в електроніці, космічних дослідженнях і сучасних енергетичних проєктах.
Створено за матеріалами: 048.ua
