Чому українці дивляться російський серіал “Слово пацана”
“Це звичайний феномен споживання масової культури. Для багатьох людей абсолютно все одно, це голлівудський фільм чи російський. Люди вмикають те, що їм цікаво. Це не можна розцінювати як феномен свідомої прихильності до ворога”, – пояснює психіатр.
Він додає, що люди, які досі дивляться російські фільми, не хочуть змін, не бажають напружувати мозок. Вони мають найпростіші на біологічному рівні прагнення й устремління, елементарні потреби.
“І цей контент на такий прошарок населення і спрямований. На примітивно орієнтованих, як би неприємно це не прозвучало”, – говорить Михайлов.
Чим небезпечний такий контент
Психіатр наголошує, що у подібні фільми можуть бути свідомо закладені елементи програмованого впливу. І навіть “24 лютого” в кадрі теж може бути не випадковою датою.
“Крім того, в такі фільми можуть бути закладені подразники, які викликають емоційну реакцію. Те ж саме насилля, кров, протиправні дії, романтизація бандитизму. А адекватної реакції немає, бо людина є примітивним споживачем”, – каже психіатр.
За словами Михайлова, такий контент є особливо небезпечним для дітей та підлітків, чия психіка лише формується.
“Зупинити це заборонними методами неможливо. Заборона не дивитися все російське не спрацює. Часто буває навіть навпаки: цей контент подивляться ще більше людей саме після його заборони і закликів не дивитися. Особливо молодь, якій притаманне бунтарство і схильність робити наперекір”, – говорить Михайлов.
Він зазначає, що у цьому випадку допоможе лише рівноцінний, а в ідеалі – кращий, конкурентний контент. Щоб молодь вибирала за принципом: а ось це значно краще, аніж ось те. Це стосується і музики.
“На наявність достатньої кількості конкурентного контенту уже можна “нанизувати” і пояснення, і навіть заборону. Тобто має бути щось достойне замість цього, а не гола заборона й обурення. Тільки так можна “видавити” російський контент”, – каже експерт.
