Основні аспекти:
-
Сучасна система ППО «Праща Давида» здатна перехоплювати ракети з Ірану.
-
Незважаючи на великі території та населення, Іран значно поступається Ізраїлю за ВВП на душу, а також в оборонному бюджеті.
-
В 1970-х роках Іран і Ізраїль були неформальними партнерами, обмінюючись технологіями та спільно розробляючи озброєння.
-
Після Ісламської революції 1979 року Іран став явним супротивником Ізраїлю.
-
Під час Другої світової війни СРСР окупував частину Ірану, підтримуючи там сепаратистські групи — це був перший етап Холодної війни.
-
Перський коридор через Іран був важливим маршрутом постачання для СРСР в рамках програми ленд-лізу.
-
Сучасні умови — це лише повторення давньої історії Ірану, де завжди точаться бої між імперіями.
Історія Давида та Голіафа
Для початку, дорогі читачі, згадаємо біблійну легенду (Старий Заповіт, Книга Царів) про Давида та Голіафа. І, будь ласка, не згадуйте про знамениті статуї Давида роботи Мікеланджело з 1504 року, що експонується у Флоренції. Там Давид — великий юнак, подібний до Арнольда Шварценеггера.
Лише уявлення скульптора, адже справжнім Давидом був пастушонок з Вифлеєму. У XI столітті до н.е. ізраїльтяни боролися з філістимлянами, які мали залізну зброю, на відміну від ізраїльтян.
Голіаф був велетнем з філістимлян і кидав виклик ізраїльтянам. Ніхто не наважувався його перемогти, поки Давид не вирішив прийняти виклик, на що цар Саул спочатку не вірив, але зрештою погодився через впевненість Давида у Божій допомозі.
Без обладунків, лише з пращею та п’ятьма камінцями, Давид взявся до бою. Коли Голіаф насміхався з нього, Давид заявив, що йде в ім’я Господа. Один точний кидок — і Голіаф впав, а Давид відрубав йому голову. З того часу вислів «Давид проти Голіафа» став символом боротьби слабкого проти сильного.
Чому Ізраїль — Давид, а Іран — Голіаф
Пройшли тисячоліття, а конфлікт триває: маленький Ізраїль проти великого Ірану, де ізраїльтяни мають свою версію пращи у вигляді сучасної системи протиповітряної оборони.
Давайте порівняємо ключові показники двох країн (дані на 2024-2025 рр.):
Площа:
- Іран — 1 648 000 км²;
- Ізраїль — 22 000 км² (включаючи спірні території).
Чисельність населення:
- Іран — 88 млн осіб;
- Ізраїль — 9,8 млн осіб.
ВВП:
- Іран: $450 млрд;
- Ізраїль: $560 млрд.
ВВП на душу населення:
- Іран — $5 100;
- Ізраїль — $57 000.
Збройні сили (чисельність):
- Іран — 600 000 (включно з Корпусом вартових ісламської революції);
- Ізраїль — 170 000.
Резерв:
- Іран — 1 млн осіб;
- Ізраїль — 400 000 осіб.
Оборонний бюджет:
- Іран — $10–15 млрд;
- Ізраїль — $24 млрд.
Достовірно, Іран виглядає як Голіаф, але за багатьма іншими критеріями ситуація не така очевидна. Раніше між країнами існували мир та злагода, зовсім нещодавно за історичними мірками.
На кінець червня 2025 року формальний мир між Ізраїлем та Іраном не досягнутий, проте з 24 червня запроваджено перемир’я, що було досягнуте за посередництва США та Катару. Наразі ситуація стабілізувалася, хоча напруга зберігається.
Взаємини між Ізраїлем та Іраном: від товариства до ворожнечі
За правління шаха Ірану Мохаммеда Рези Пахлаві (1941–1979) Іран і Ізраїль дійсно мали дружні відносини, хоч формально не визнавали один одного. Іран був одним з небагатьох мусульманських країн, які де-факто підтримували Ізраїль. Загалом співпраця малася на рівні військових технологій, сільського господарства та нафти.
Після Ісламської революції 1979 року новий режим різко змінив курс на ворожість до Ізраїлю, проголосивши його «супротивником». Приклади таких висловлювань можна знайти в інтерв’ю та заявах тодішніх лідерів.
Ален Делон, сепаратисти та радянська окупація Ірану
В історії Ірану є і неприємні теми, які замовчувались радянськими підручниками. Пригадаємо радянський фільм «Тегеран-43», який перекликається з історією окупації після 1941 року, коли Сполучене Королівство та СРСР спільно вторглися до Ірану, працюючи над спільними цілями.
Під час війни з нацистами Іран зазнав окупації через прогерманську позицію тодішнього шаха Рези Пахлаві. СРСР і Британія вторглися для контролю над нафтовими ресурсами та постачаннями ленд-лізу.
Цей відрізок історії — це спроба зрозуміти, як союзники завжди маневрували для досягнення своїх цілей, використовуючи свої інтереси у регіоні.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
