А тих, кому ох, як не хочеться вставати і йти на роботу, нехай гріє думка про те, що (ну а раптом?..) вашу працю таки оцінять? Ось, наприклад, як пощастило герою нашої сьогоднішньої історії:
– Мамо, привітайте мене. Я отримав дуже гарну премію. Дуже. Тепер я можу собі купити машину. Ну, звичайно, не супер-пупер…. І швидше за все на виплат…. Але все-таки.
– Ой, боже… Як добре. Ось тока з машиною треба подумати.
– Що тут думати, я давно хочу.
– Ну мало шо ти хочеш. По-перше, якщо твоїй премії вистачає тока на частину машини, то де ти візьмеш решту грошей? Наступна премія КАда? Невідомо. Друге… Куди ти їздитимеш на ній? На роботу тобі два квартали… Пішки корисніше. На базар? Так для картоплі це дуже розкішно. Дачі ми не маємо. І найголовніше… Не треба людям бризкати у вічі… кислотою. Заздрість – погана справа.
– Мама… Ну як же, а що ж робити?
– А шо тобі гроші руки палять? Потрібно терміново витратити. Якщо хочеш терміново витратити з користю для життя, то купи мамі путівку до санаторію!
У нас є інші анекдоти:
