В Одещині завершується другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери з науковцями тестують в різноманітних кліматичних умовах, щоб перевірити її потенціал на українському аграрному ринку.
Про результати вирощування, адаптацію аграріїв до змін клімату та державну підтримку цього напрямку розповіла голова депутатської групи “Аграрії Одещини” в Одеській обласній раді, фермерка Алла Стоянова.
Експеримент триває
Цього року на Одещині завершується другий рік експерименту з вирощування бавовника. Як зазначила Алла Стоянова, аграрії та науковці зіштовхнулися з серйозними викликами через погодні умови.
“Ми усвідомлювали, що нас чекають сильні дощі, тому вирішили зібрати урожай на три тижні раніше, ніж планувалося. Не могли дозволити собі втратити якість сировини, особливо через можливі зливи”, — пояснила фермерка.
Читати ще
Експеримент вдався: в Одеському регіоні вирощуватимуть бавовну в промислових обсягах
Читати ще
Надалі зможуть робити тканину, порох та олію: на Одещині збирають перший урожай бавовни
Вона також зазначила, що на полях залишилося кілька коробочок бавовника, які ще не встигли розкритися через похолодання. У планах фермерів — використати технології десикації для прискорення процесу дозрівання.
Алла Стоянова також повідомила, що зібрані партії бавовни вже відправили до лабораторій в Узбекистані для аналізу, оскільки в Україні ще немає відповідних умов для перевірки якості волокна.
“Це надзвичайно важливо для нас, оскільки в Україні досі не створені можливості для аналізу якості волокна, зокрема щодо його придатності для виготовлення оборонних матеріалів чи текстилю”, — підкреслила вона.
Попередній досвід і вибір сортів
У минулому році аграрії на Одещині випробували лише чотири сорти бавовника, а цьогоріч їхня кількість зросла до двадцяти двох. Алла Стоянова акцентувала увагу на тому, що вибір сортів став більш різноманітним, враховуючи досвід минулого року.
“У торішньому виборі були середньопізні та пізні сорти, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми сподівалися. У цьому році ми додали болгарські сорти, які показали чудові результати: вони розкрилися швидше, й, хоч ми зібрали врожай раніше за планом, для болгарських сортів це був вчасний збір”, — розповіла фермерка.
Читати ще
Сорти з Німеччини, США та Туреччини: в Одеській області вирощуватимуть бавовну
Одним із ключових моментів стали також різні потенціали волокна. За словами Алли Стоянової, навіть якість волокна в болгарських сортах була вищою, що сприяло кращому результату. На міжнародній конференції з бавовнику, де були присутні представники Болгарії та Узбекистану, обговорювалися перспективи селекції для українських умов.
Кліматичні умови та зрошення: що змінилося?
Одним з найбільших викликів, з якими стикнулися фермери цього року, стала відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів більше двох місяців. Але, як зазначила Стоянова, бавовник непогано витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення.
“Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до тонни з гектару, а якість волокна була значно кращою”, — підкреслила фермерка.
Читати ще
Чи загрожує півдню Одещини опустелювання
У той же час, на зрошуваних ділянках врожайність була вищою: отримали 2,6 тонни з гектару. Цей показник демонструє великий потенціал цієї культури за оптимальних умов, додала Стоянова.
Роль держави та підтримка аграріїв
Алла Стоянова підкреслила, що державна підтримка в освоєнні нової аграрної культури є надзвичайно важливою.
“Держава вперше дозволила імпорт насіння бавовнику, що до цього часу було заблоковано. Також прийнято два закони, які сприяють вирощуванню бавовника в Україні та розвитку селекції”, — зазначила вона.
Читати ще
Проблеми округу, вирощування бавовни та субвенції для фермерів: інтервʼю з нардепом від Одещини Степаном Чернявським
Фермерка наголосила, що Україна активізує роботу над створенням власних сортів, зокрема на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства в Одеській області. Наступного року планується висадка перших полів з українськими сортами бавовнику. Держава також надає фінансову підтримку аграріям, що вирощують бавовник.
“Цього року Міністерство аграрної політики надає державну підтримку у розмірі 10 тисяч гривень на гектар для тих, хто вирощує бавовник. Це значна допомога, хоча й не покриває всіх витрат. Але, враховуючи військові умови, ця сума є досить важливою”, — зазначила Алла Стоянова.
Перспективи розвитку: на шляху до лідерства
Попри те, що вирощування бавовника в Україні на початковому етапі, Алла Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним із лідерів у виробництві цієї культури.
“Зважаючи на наші родючі землі, Україна має великий потенціал стати однією з провідних країн у виробництві бавовнику в світі. Це матиме позитивний вплив не лише на текстильну промисловість, але і на стратегічну безпеку держави, адже бавовна є важливим компонентом для виробництва боєприпасів”, — підсумувала Алла Стоянова.
Читати ще
Бавовна з Одещини: чи експортуватимуть і коли залучатимуть іноземних інвесторів
Цей експеримент дозволяє Україні не лише забезпечити власні оборонні потреби, а й створити новий важливий напрямок в аграрному секторі, що стане основою для майбутнього. Наступні кроки — це збереження та розвиток наукової бази, впровадження інноваційних технологій і розширення площ під бавовником.
За словами Алли Стоянової, країна може забезпечити потреби оборони лише за умов значної кількості бавовняних плантацій, що розвиватимуться наступні роки.
