8 вересня в Одесі віряни святкують Різдво Пресвятої Богородиці — одне з дванадцяти великих свят церковного року. Раніше багато одеситів знали цю дату як «Другу Пречисту» й відзначали її 21 вересня. З 2023 року церковні календарі в Україні зазнали змін, тож звична різниця в 13 днів між церковним і цивільним літочисленням фактично зникла. У цьому матеріалі — що саме святкують 8 вересня, звідки виникла стара дата 21 вересня, хто ухвалив рішення про календарну реформу і як у цей день проходять богослужіння.
Різдво Богородиці: чому це одне з головних свят року
Повна церковна назва свята звучить як Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Святкують народження Діви Марії, майбутньої матері Ісуса Христа. За церковним переданням, батьками Марії були праведні Йоаким і Анна. Подружжя довго не мало дітей, але не втратило віри і щиро молилося. Згодом ангел об’явив їм очікувану звістку про народження доньки. Дівчинку назвали Марією, а її народження розглядають як початок подій, що вели до приходу Христа. Тому Різдво Богородиці займає особливе місце у літургійному календарі. Літургійний рік починається 1 вересня, і саме Різдво Богородиці стає першим великим дванадесятим святом після його початку. У народній традиції свято отримало іншу назву — Друга Пречиста. Першою Пречистою вважають Успіння Богородиці, а третьою — Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Чому раніше святкували 21 вересня, а тепер — 8-го
Сама церковна дата Різдва Богородиці завжди була 8 вересня. Різниця виникала через календар, за яким цю дату переводили у цивільний облік. Українські православні громади довго користувалися юліанським календарем. Він відстає від григоріанського на 13 днів. Тому церковне «8 вересня» за юліанським стилем у цивільному календарі відповідало 21 вересня. Так само Різдво Христове 25 грудня за юліанським календарем збігалося з 7 січня за цивільним календарем. Перелом настав у 2023 році. 24 травня 2023 року Архієрейський Собор Православної церкви України ухвалив постанову про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року — з початку нового церковного року. У ПЦУ аргументували рішення накопиченою неточністю юліанського календаря. Новоюліанський календар узгодили представники православних церков ще у 1923 році, і ним користується значна частина православного світу. Іншим аргументом ПЦУ назвала питання духовної ідентичності та протидію впливу «русского міра». При цьому порядок обчислення дати Великодня — Пасхалію — вирішили не змінювати. Тож після 1 вересня 2023 року нерухомі свята в календарі ПЦУ зсунулися на 13 днів у порівнянні з попередніми цивільними датами. Різдво Богородиці перемістилося з 21 вересня на 8 вересня, Покрова — з 14 жовтня на 1 жовтня, день святого Миколая — з 19 грудня на 6 грудня, а Різдво Христове — з 7 січня на 25 грудня. Водночас ПЦУ залишила парафіям право зберігати юліанський календар. Для цього рішення мусили підтримати щонайменше дві третини членів громади.
УГКЦ також перейшла на новий календар
Календарна реформа відбулася і в Українській греко-католицькій церкві. Архієрейський Синод УГКЦ в Україні ухвалив відповідне рішення 1–2 лютого 2023 року. З 1 вересня того ж року греко-католики перейшли на новий стиль для нерухомих свят, зберігши чинний порядок визначення Великодня. Різдво Пресвятої Богородиці стало першим великим святом, яке УГКЦ відзначила 8 вересня замість звичного 21-го. Відтоді 8 вересня синхронно стоїть у календарях ПЦУ та УГКЦ як дата свята. У офіційному календарі УГКЦ на 2026 рік також зазначене Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії на 8 вересня.
А до чого тут зміни українських законів
У 2023 році календарні зміни торкнулися не лише церковного життя, а й державного рівня. Важливо розрізняти два процеси. Ніхто законом не переносив богослужбову дату Різдва Пресвятої Богородиці з 21 на 8 вересня. Дату змінила саме церковна реформа календаря. Окремо Верховна Рада у липні 2023 року ухвалила Закон №3258-IX про зміни до статті 73 Кодексу законів про працю. Законом держава, зокрема, закріпила 25 грудня як дату Різдва Христового і змінила дати кількох державних свят. Тож держава синхронізувала офіційні дати з новими суспільними і церковними реаліями. Проте встановлення дат богослужбових свят залишається у компетенції церков.
Що відбувається у храмах 8 вересня
Різдво Богородиці має окремий святковий порядок богослужіння. Напередодні відбувається передсвяття, а 8 вересня звершують урочисту Божественну літургію. Центральна тема дня — народження і радість. У церковних піснеспівах народження Марії трактують як початок подій, що привели до народження Христа. Духовенство традиційно облачається у блакитні або сині ризи на Богородичні свята. У храмах лунають спеціальні читання, присвячені Богородиці. Віряни моляться про захист родини, дітей і здоров’я, а також про допомогу у складних обставинах. Офіційні читання на 8 вересня включають, зокрема, уривки з Послання апостола Павла до филип’ян та Євангелія від Луки. У парафіях, які живуть за новим календарем, святкування починається ще ввечері 7 вересня, із богослужінь напередодні. Вранці 8 вересня відправляють святкові літургії. Для одеських парафій ПЦУ та УГКЦ це вже четверте Різдво Богородиці після календарної реформи 2023 року. Водночас у місті й області продовжують існувати громади, що користуються юліанським календарем. Для них 8 вересня за церковним літочисленням відповідає 26 серпня за старим стилем, а Різдво Богородиці вони святкуватимуть 21 вересня. Тож сьогодні в Одесі співіснують дві календарні традиції.
Чи потрібно постити і що не можна робити
Окремого посту на Різдво Пресвятої Богородиці немає. У 2026 році 8 вересня припало на вівторок, тож день не є пісним. Заборони на кшталт «не можна шити», «не можна прибирати» чи «жінкам не можна працювати» належать насамперед до народних вірувань. Вони не є офіційними церковними приписами. У церковній традиції головне — участь у богослужінні, молитва, примирення з ближніми, допомога тим, хто потребує, і відмова від сварок та злості.
Друга Пречиста: що збереглося у народній традиції
В Україні Різдво Богородиці століттями виконувало роль календарної межі. Друга Пречиста припадала на завершення польових робіт і початок осені. Звідси походять численні прикмети, приказки та обряди, пов’язані з урожаєм, родиною й майбутньою зимою. Матері й жінки просили Богородицю цього дня про здоров’я дітей і добробут родини. Частина цих звичаїв дожила до наших днів, хоча після календарної реформи вони «пересунулися» разом зі святом на початок вересня. Для церков головний зміст 8 вересня лишається незмінним: це день народження Діви Марії і перше велике свято нового літургійного року.
Як Різдво Богородиці сьогодні святкують в Одесі
Для частини одеських храмів святкування розпочалося ще ввечері 7 вересня. Напередодні звершують вечірні богослужіння, а 8-го відправляють святкові Божественні літургії. За новим календарем сьогодні живуть парафії Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. Тому для їхніх вірян саме 8 вересня є Різдвом Пресвятої Богородиці. В Одесі діє катедральний храм Святого апостола Андрія Первозванного УГКЦ на вулиці Гімназичній, 22/24. Це головний храм Одеського екзархату, який об’єднує греко-католицькі громади кількох областей. У день Різдва Богородиці центральною частиною святкування залишається Божественна літургія. Віряни звертаються до Богородиці в молитвах, а святкування пов’язують з надією і початком історії спасіння людства. Цьогоріч у церковних зверненнях особливо наголошують на темі надії. УГКЦ називає Різдво Богородиці «променем надії для людства», зважаючи, що народження Марії передувало приходу Христа. Однак не всі православні громади Одеси перейшли на новий стиль. Частина храмів і далі користується юліанським календарем. Для їхніх парафіян Різдво Пресвятої Богородиці залишилося 21 вересня. Отже в одному місті сьогодні співіснують дві церковні традиції: одні вже святкують 8 вересня, інші — через 13 днів.
Створено за матеріалами: 048.ua
