Ключові моменти:
- Південні райони Одещини все частіше відчувають посухи, пилові бурі та брак вологи, що підвищує ймовірність опустелювання.
- Науковці підкреслюють, що природні степи відіграють важливу роль у пом’якшенні кліматичних змін: вони накопичують вуглець і утримують вологу в ґрунті.
- Розорювання степових територій порушує природну рівновагу, сприяє деградації чорноземів і збільшує ризик пилових бур.
- Розгалужена коренева система степових рослин зберігає воду в ґрунті та захищає його від перегріву й ерозії.
- Екологи наголошують, що збереження степів може не лише покращити екологічну ситуацію, а й принести економічну вигоду для країни через участь у міжнародних кліматичних програмах.
Південь Одещини може перетворитися на напівпустелю
Південні райони Одеської області дедалі частіше страждають від посух, пилових бур і дефіциту ґрунтової вологи. Фахівці попереджають, що за збереження нинішніх кліматичних трендів окремі території можуть поступово набувати ознак напівпустель. Одним із природних бар’єрів, що протидіють цьому процесу, залишаються степові екосистеми.
Голова правління громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк підкреслює: степи є потужним природним сховищем вуглецю. Саме ці екосистеми допомагають вилучати вуглекислий газ з атмосфери та сповільнювати темпи кліматичних змін.
За словами Василюка, після розорювання степ втрачає здатність накопичувати вуглець і навіть починає його віддавати в атмосферу. Більшість органічних речовин у степах акумулюється саме в ґрунті завдяки густій кореневій системі трав, що сприяє формуванню родючого чорнозему.
Еколог звертає увагу, що різні природні зони мають свої способи утримання вуглецю: у тундрі це робить мерзлота, у лісах — деревна біомаса, а в степах головним резервуаром є ґрунт.
Особливість степової рослинності полягає в тому, що значна частина її біомаси знаходиться під землею. Навесні рослини швидко відновлюються, а під час літньої спеки їхня надземна частина засихає, тоді як коренева система продовжує функціонувати. Завдяки густому корінню рослини ефективно використовують навіть невеликі опади, швидко поглинаючи воду та зберігаючи її в ґрунті. Крім того, світла поверхня степу відбиває частину сонячного випромінювання, що зменшує перегрів ґрунту й уповільнює випаровування вологи.
Природоохоронці вважають, що великі масиви природних степів сприяють стабілізації локального клімату й зменшенню ризиків посух і піщано-вітрової ерозії.
Екологи також наголошують, що однією з головних причин деградації земель на півдні України стало масштабне розорювання степів. Без природного трав’яного покриву верхній шар ґрунту стає вразливим до руйнування вітром, що підсилює виникнення пилових бур.
Фахівці припускають, що в майбутньому збереження степів може мати й економічну цінність. У разі розширення міжнародних програм підтримки кліматичних проєктів Україна могла б отримувати фінансування за збереження природних територій, які накопичують вуглець.
Нагадаємо, що через глобальне потепління рівень Чорного моря підвищується, шторми стають сильнішими, а піщані пляжі півдня країни опиняються на передовій «боротьби» з розмиванням узбережжя. Експерти попереджають: без заходів зі захисту частина берегової лінії може зникнути вже в найближчі десятиліття.
Стаття по темі: Зсуви в Одесі: понад 250 випадків регулярно руйнували берегову зону
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
