У Одесі ледь не трапилася катастрофа — російські агенти планували ракетний обстріл складу з аміачною селітрою. У разі вибуху це могло знищити значну частину міста та забрати сотні життів. Деталі розкриває у своєму блозі Валерій Боянжу.
Основні моменти:
- СБУ затримала диверсантів, які планували удар по стратегічному об’єкту в порту Одеси.
- Аміачна селітра — дуже небезпечна речовина, що вже призводила до масових трагедій.
- Автор проводить паралелі з відомими катастрофами та піднімає питання справедливого покарання.
Загибель «Цесаревича»
Вірите у збіги, шановні читачі? Ось нещодавня подія. Декілька годин я займався подружніми обов’язками (так, я прибирав квартиру). Потім, відпочивши, зайшов в інтернет та натрапив на радянський фільм, який мене завжди приваблював — «День ангела» (1968 рік) режисера Станіслава Ростоцького з чудовим Миколою Крючковим в головній ролі.
Не бачили?! Знайдіть можливість подивитися — не пошкодуєте, як клялися ми у дворі. Вибачте, але мушу коротко розповісти. На борту пасажирського пароплава «Цесаревич» сталася пожежа у трюмі, де з дозволу боцмана (Крючков) неофіційно зберігали небезпечний вантаж — нітроцелюлозу. Вона легко запалюється при нагріванні і може детонувати, особливо в замкнутому просторі. У фільмі все закінчується хепі-ендом: людей встигають евакуювати до того, як потужний вибух зруйнує судно.
«Рядова» новина
І ось — як вам таке збіг! Наступного дня, 6 липня 2025 року, читаю в багатьох українських новинах, що СБУ затримала двох агентів рф: 29-річного чоловіка та 56-річну жінку, які планували ракетний обстріл складу з небезпечною аміачною селітрою в одеському порту.
Тут я трохи відволікуюся. Мій покійний батько (царство йому небесне), коли був незадоволений моїми оцінками, бурчав: «Лінь раніше тебе народилася». Зараз, через багато років, я адресую це бурчання багатьом українським ЗМІ (я їх більше проаналізував). Вони, повідомивши про спробу двох недолюдей підірвати в порту цю хімію, не згадали, що це не перший випадок!
І я зовсім не маю на увазі кінематографічний вибух пароплава з нітроцелюлозою, яка, по суті, є «близькою родичкою» аміачної селітри за вибухонебезпечністю.
Катастрофа в Бейруті
Якщо згадати, 5 років тому, 4 серпня 2020 року, в порту Бейрута (Ліван) відбулась пожежа на складі піротехніки, а за кілька секунд прогримів величезний вибух — здетонували 2750 тонн аміачної селітри.
Загинуло більше 200 людей, близько 7 000 отримали поранення, постраждали понад 300 000 мешканців, пошкоджено близько 77 000 квартир. Матеріальні збитки оцінюються від $3,8 млрд до понад $15 млрд. Вибух оцінили як еквівалент 1000–1500 тонн тротилу (потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму — 20 тисяч тонн).
В інтернеті можна знайти скріншоти листування одеських диверсантів з орком-замовником — там йдеться про 2790 тонн аміачної селітри. Відомо, що в авіабомбі ФАБ-500, яку часто застосовують орки, — всього 200 кг вибухівки. Тобто 2790 тонн — це 13 950 таких півтонних бомб…
Як карати винних
Мені дуже не хочеться проводити паралелі між Бейрутом та Одесою щодо можливих руйнувань нашої «перлини біля моря»… Тож, низький уклін нашій СБУ!
А знаєте, що найбільше бісить у цій ситуації? Стандартна фраза в більшості ЗМІ: «Можливе покарання — довічне ув’язнення з конфіскацією майна».
Дозвольте мені висловити свою думку, наголошуючи, що вона виходить за межі нашого законодавства та так званої «європейськості». І не збігається з думкою нашої редколегії. Ось моя думка: навіщо нам їхнє майно? Що там може бути, окрім брудної білизни?! І навіщо нам їх утримувати у в’язниці?
Якщо б було рішення суду, що підтверджує їхню провину, я б конфіскував у цих мерзотників лише внутрішні органи — тільки якщо вони не дуже просочені сурогатами.
Це було б максимально справедливо. Звісно, це нереально. Але сподіваюся, що моя думка знайде підтримку серед наших читачів. Сподіваюся, що більшістю.
Що таке аміачна селітра і чим небезпечний її вибух
А тепер, як у кіно про Штірліца: ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ.
Аміачна селітра — це біла кристалічна сіль, яку можна легко виробляти з аміаку та азотної кислоти. Вона швидко розчиняється у воді та активно використовується як азотне добриво в сільському господарстві.
Сама по собі аміачна селітра не є небезпечною, але ця кристалічна речовина дуже чутлива до тепла: вже за 32 градуси за Цельсієм змінюються її властивості.
Якщо нітрат амонію зберігається у неналежних умовах, виникає ризик самозаймання. При 170 градусах відбувається розпад з виділенням закису азоту. За сильного нагрівання аміачна селітра розкладається на воду, азот і кисень, що пояснює її руйнівну вибухову силу.
Вибухи аміачної селітри — це не рідкість. Одним із найвідоміших випадків є вибух 1921 року в німецькому місті Оппау, коли на заводі BASF здетонували 400 тонн добрив, що містили сульфонітрат амонію. Внаслідок двох вибухів загинули 559 людей, 1977 отримали поранення, будівля заводу майже повністю зруйнувалася. Вибух було чути в радіусі 300 кілометрів — у Мюнхені.
Ще більш руйнівний вибух станувся у порту Техас-Сіті (США) у 1947 році, коли пожежа на борту французького судна «Гранкан» спричинила детонацію близько 2100 тонн нітрату амонію. Загинуло 581 особа, понад 5 тисяч постраждали. У місті почалася велика пожежа, і кількість жертв зросла. Загалом загинуло близько півтори тисячі людей, кілька сотень зникли безвісти.
У 2015 році в китайському портовому місті Тяньцзінь вибухнули 800 тонн аміачної селітри. Загинуло 173 особи, 797 отримали поранення, вісім осіб зникли безвісти. Вибухова хвиля сягала десятків кілометрів, понад 300 будівель було знищено або пошкоджено.
У 2013 році 14 людей загинули внаслідок вибуху аміачної селітри на фабриці добрив у Техасі. У 2001 році у французькій Тулузі через вибух нітрату амонію загинули 31 людина.
Тепер зрозуміло, що могло статися з Одесою? І яке покарання заслуговують недоумки — пособники орків?
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Заголовне фото: наслідки вибуху аміачної селітри в порту Бейрута; якби план росіян вдався — Одеський порт виглядав би так само.
