Рішельєвський ліцей був значно більше, ніж просто заклад для навчання привілейованих дітей — він став інтелектуальним підґрунтям Одеси. Саме тут формувалася освічена еліта південних губерній: поєднувалися європейські методи викладання з імперською системою дисципліни, а суворі правила співіснували з певними привілеями, недоступними широким верствам населення.
Ліцей виплекав майбутніх державних діячів, науковців та меценатів, став прообразом університетської освіти й задав напрям розвитку освіти в місті на багато десятиліть. Його біографія нерозривно пов’язана з історією Одеси як амбітного проєкту XIX століття.
Нижче — детальна розповідь про організацію ліцею: як там навчали, кого приймали, які застосовували покарання та чому цей навчальний заклад став основою майбутнього університету.
Елітна школа для півдня імперії
Ідея створити в Одесі престижний навчальний заклад належала герцогу де Рішельє ще в період його роботи міським головою. Проте рішення імператора Олександра I про відкриття ліцею прийшлося чекати: указ оформили вже за нового градоначальника Ланжерона, коли сам Рішельє обіймав посаду прем’єр-міністра Франції.
Ліцей отримав ім’я свого ініціатора — Рішельєвський. Офіційне відкриття відбулося у 1817 році, а повноцінні заняття розпочалися 19 січня 1818 року після масштабних перетворень у будівлі.
Фінансування: «хлібні» гроші
Утримання такої установи вимагає значних коштів. Сам Рішельє зробив пожертву в 13 тисяч франків і передав власну бібліотеку. Важливий вклад зробив також банкір Микола Штігліц.
Однак основним джерелом доходів для ліцею став спеціальний збір: з кожної чверті зерна, що йшло на експорт, купці відраховували 2,5 копійки сріблом. При великих обсягах торгівлі ці надходження забезпечували закладу постійну фінансову підтримку.
Хто міг вчитися в ліцеї
Ліцей був закритого типу. Тут навчалися не лише діти дворянських родин, а й так звані «сторонні вихованці» — хлопці з малозабезпечених сімей, які отримували освіту без оплати.
Водночас соціальні групи чітко розділялися:
- діти з родин дворян проживали в ліцеї, мали власні кімнати й повне утримання;
- безкоштовні учні відвідували лише заняття і не мали доступу до «внутрішніх» клубів та умов життя.
Попри це навчальні програми для всіх категорій були однаковими.
Абат-директор і суворі правила
Першим директором ліцею став французький педагог абат Шарль Ніколь, який емігрував після Французької революції. Його описували як стриману й лагідну людину, яка ніколи не підвищувала голос на вихованців.
Водночас дисципліна в закладі була жорсткою. Молодших учнів часом карали різками — хоча статут цього прямо не передбачав. Після нанесення покарання дитині давали варення, а педагог виголошував повчальну промову.
За систематичні прогули спочатку виносили догану, потім переводили в карцер, а при повторних порушеннях могли залишити на другий рік або й відрахувати.
Організація навчання та заохочення
У ліцеї діяло п’ять відділень по 24 учні в кожному. Основа навчання була традиційною: граматика, історія, географія та арифметика. Далі програма розширювалася гуманітарними дисциплінами, а згодом додавалися логіка, механіка, метафізика, фортифікація та право.
Заохочення були скромними, але почесними:
- найуспішніші учні садилися за перші парти;
- щотижня вручалися відзнаки за успіхи;
- окремих учнів запрошували на недільні обіди до губернатора.
Переваги випускників і перехід до університету
Випускники ліцею мали значні переваги у подальшій кар’єрі. Дворяни після завершення навчання могли одразу отримати офіцерський чин або цивільний ранг без додаткових іспитів. Навіть «сторонні вихованці» набували прав, подібних до прав студентів університету.
У 1837 році класичну систему ліцейських курсів реформували за зразком університетських програм: студентам дозволили носити форму, шпаги і трьохкутні капелюхи. Фактично ліцей набув рис повноцінного вищого навчального закладу.
Як Одеса зберегла свій університет
Коли постало питання про розміщення університету на півдні України, розглядали варіант із Миколаєвом. Однак одеський градоначальник Олександр Строганов переконав імператора, що Найбільш відповідним містом для такого закладу є саме Одеса.
У 1865 році на базі Рішельєвського ліцею створили Новоросійський університет — безпосереднього спадкоємця ліцейської освітньої традиції.
Читайте також:
- Одеса до Катерини: чому князь Потьомкін знищив Хаджибейську фортецю?
- «Карета швидкої»: сторінки історії створення швидкої медичної допомоги в Одесі (відео)
- Карта вісімнадцятого століття, яка руйнує московські міфи про Одесу та Крим
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
