9 жовтня Саф’янівська громада віддала шану та проводжала в останню путь свого Героя – 21-річного Захисника України Євгена Мінженера, відомого під позивним «Андатра».
На в’їзді до села Багате Героя зустрічали живим коридором. Мешканці ставали на коліна, тримали квіти та схиляли голови в знак глибокої поваги до його подвигу. Кожен із присутніх висловлював останнє прощання з Євгеном.
Євген народився у селі Багате. На початку повномасштабного вторгнення йому було лише 17 років, і він тоді проживав у Туреччині. Однак відстань не охолодила його любові до Батьківщини.
Новини про російські злочини, жахливі кадри Бучі та Маріуполя, розбиті міста і долі змушували його діяти. Він не зміг залишатися осторонь подій, що відбувалися в Україні.

З досягненням повноліття, Євген свідомо повернувся в Україну. Він обрав шлях захисту рідної землі.
У березні 2023 року він вступив до 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Спочатку служив оператором безпілотних літальних апаратів, згодом став головним сержантом і командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів.
10 квітня 2025 року доля завдала йому важкого удару – ворожий безпілотник влучив у автомобіль, в якому перебував Євген. Через поранення він втратив ногу.
Попереду були складні операції, біль і тривала реабілітація. Для багатьох це стало б крахом, але для нього – новим викликом для подолання.
Незважаючи на травму, Євген повернувся до служби і продовжував боронити країну.
У листопаді 2025 року його мужність і самовідданість відзначили високою державною нагородою – «Хрестом бойових заслуг».
5 серпня 2026 року неподалік села Вірівка, що на Донеччині, серце Героя спинилося. Він загинув, виконуючи свій обов’язок. Завжди залишатиметься молодим – йому було 21.

На прощання з Євгеном прийшли мама, родина, близькі, друзі, побратими, односельчани та керівництво Саф’янівської сільської ради і Багатянського старостинського округу.
«Саф’янівська громада сьогодні розділяє біль родини Євгена Мінженера та висловлює щирі співчуття його матері, рідним, близьким, друзям і всем, хто знав, любив і цінував нашого Захисника», – йдеться в заяві громади.







Раніше ми повідомляли: Крилаті рибалки Тузлівських лиманів: як великий баклан пристосовується до життя в умовах війни

