У своєму блозі Будріс підкреслив, що “створення справедливого та стійкого миру в Україні є основним завданням”.
На його думку, важливо вжити дієвих заходів: сформувати новий пакет санкцій ЄС, продовжувати тиск на Росію, збільшити військову підтримку Україні, прискорити її інтеграцію в ЄС і, найважливіше, захищати основи міжнародного права.
Слід зазначити, що подібну думку висловила голова європейської дипломатії Кая Каллас 16 серпня, заявивши, що корінь війни полягає в імперіалістичній зовнішній політиці Росії, а не в нібито дисбалансі в європейській системі безпеки. Вона акцентувала, що Європа продовжить підтримувати Україну та займатиметься розробкою 19-го пакету санкцій проти РФ, підкреслюючи: “Європейська безпека не підлягає обговоренню”.
Литва разом із партнерами по ЄС надає велике значення поєднанню санкційного тиску з військовою та політичною підтримкою України для стабілізації регіону та стримування агресії Москви.
ЄС Санкції проти Росії
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Європейський Союз приступив до введення ряду санкцій проти держави-агресора.
Ці заходи включали обмеження на торгівлю та фінансові операції, заморожування активів та заборону на в’їзд для ключових російських посадовців.
Подальші західні заходи перекрили Росії доступ до іноземних літаків та запасних частин. Внаслідок цього у 2025 році російські авіабудівники змогли реалізувати лише один з п’ятнадцяти запланованих комерційних літаків.
Не так давно ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій проти Росії, до якого увійшли:
- 22 банки,
- чотири компанії, пов’язані з російським фондом прямих інвестицій,
- 26 підприємств, залучених в оборонну промисловість та інші ключові сектори економіки.
Представники ЄС зазначають, що 18-й пакет є одним з найжорсткіших заходів із запроваджених від початку повномасштабної війни і підкреслюють його важливість для подальшого тиску на Росію та обмеження її можливостей в стратегічних секторах.
